1 – 7 вересня 2024 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Богдан Матей і Христина Манта, 07.09.2024, 08:16

Амністія для боржників

Уряд у Бухаресті ухвалив у середу проект термінової постанови про податкову амністію для компаній та фізичних осіб. Документ передбачає бонуси для тих, хто своєчасно сплачує податки, а також для тих, хто вирішить сплатити свою заборгованість. Станом на кінець серпня заборгованість фізичних та юридичних осіб до державного бюджету склала понад 71 мільярд леїв (еквівалент понад 14 мільярдів євро), і уряд просить боржників сплатити їх до 25 листопада без нарахування пені та штрафів. Уряд також пропонує 3% бонус для сумлінних платників податків. Проект, розроблений Міністерством фінансів, також включає низку заходів жорсткої економії в бюджетному секторі, які передбачають обмеження витрат на товари та послуги.

Пожертвування для України

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер підписав закон про передачу третім сторонам зенітно-ракетного комплексу Patriot, придбаного у США. Закон, прийнятий раніше в парламенті, схвалює передачу, узгоджену з американським партнером, сусідній Україні. Закон також «уповноважує румунський уряд вжити необхідних заходів для відновлення своїх наземних засобів протиповітряної оборони» шляхом укладання контрактів з урядом США на закупівлю ще одного зенітно-ракетного комплексу «Патріот».

Підтримка Ізраїлю 

Румунія рішуче засуджує терористичні напади на Державу Ізраїль і закликає всі залучені сторони сприяти відновленню безпеки і укладенню угоди про припинення вогню – з таким посланням виступив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в Єрусалимі в четвер, під час зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху. Як повідомляє Радіо Румунія, Марчел Чолаку висловив стурбованість ситуацією в сфері безпеки та небезпекою ескалації конфлікту. У супроводі міністрів оборони, закордонних справ та економіки прем’єр-міністр перебував з робочим візитом в Ізраїлі, на порядку денному якого була зустріч з президентом Ісааком Герцогом. Це другий візит прем’єр-міністра Румунії до Ізраїлю менш ніж за рік, після візиту від 17 жовтня 2023 року, через десять днів після того, як єврейська держава зазнала нападу терористів з ісламістського руху ХАМАС.

Високопосталені посади для румунів

Депутат Європарламенту від СДП Роксана Минзату є офіційним кандидатом на посаду єврокомісара з боку Румунії. Про це оголосив у понеділок прем’єр-міністр Чолаку, який сказав, що обговорить з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн портфоліо, яким буде керувати Румунія. Склад майбутньої виконавчої влади ЄС буде оголошено 11 вересня. Також у Брюсселі румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан (ЄНП/НДП) був призначений політичними групами Європарламенту головним переговірником щодо майбутнього багаторічного бюджету ЄС після 2027 року. 7-річна програма на загальну суму близько 1,3 трильйона євро є інструментом, за допомогою якого країни-члени отримують основну частину безповоротних коштів ЄС на інвестиції та фермерські субсидії. Парламент має визначити пріоритети багаторічного бюджету ЄС. Вони будуть передані до Європейської Комісії для включення в проект бюджету. З поточного багаторічного фінансового періоду 2021-2027рр., Румунія отримає близько 46 мільярдів євро, до яких слід додати суми з Національного плану відновлення та стійкості.

Президентські вибори

У вівторок румун Мірча Джоане подав у відставку з посади заступника Генерального секретаря НАТО. Це сталося наприкінці п’ятирічного терміну, позначеного війною в Україні і виведенням військ союзників з Афганістану. В інтерв‘ю Радіо Румунія Джоане заявив, що він продовжить використовувати свій вплив для просування румунів на міжнародних форумах, в тому числі в НАТО, і що він відчуває потребу повернутися в румунську політику. Преса чекала цієї заяви більше двох років і вважала кандидатуру Джоане, як незалежного кандидата, дуже ймовірною на президентських виборах наприкінці року. Колишній посол у США, колишній міністр закордонних справ і колишній лідер СДП, Мірча Джоане балотувався на посаду президента і в 2009 році, програвши Траяну Бесеску. Серед інших претендентів на президентське крісло – лідери всіх парламентських партій: Марчел Чолаку (СДП), Ніколає Чуке (НЛП), Елена Ласконі (СРР), Джордже Сіміон (АОР) та Келемен Хунор (ДСУР).