09-15.06.2013 р.
Огляд основних подій, які створили картину тижня, що минув.
Florentin Căpitănescu, 16.06.2013, 01:27
Румунсько-німецькі стосунки на першому плані
Премєр-міністр Румунії Віктор Понта здійснив на початку тижня, візит до Німеччини — це можливо найважливіший візит закордон від його призначення на посаду глави уряду в кінці минулого року. Головною темою зустрічі, яку він провів з канцлером Ангелою Меркель, була економічна складова двосторонніх відносин, враховуючи, що Німеччина залишилася протягом багатьох років, головним комерційним партнером Румунії. Понта висловив бажання Бухареста заключити стратегічне партнерство з Берліном, подібно стратегічному партнерству з Парижем. У свою чергу, канцлер Ангела Меркель перерахувала, якими є, на її думку, критерії, яких повинна дотримуватися румунська влада для того, щоб румунська економіка стала більш привабливою для німецьких інвесторів. Поважання стандартів правової держави, принципів правової визначеності та ефективна боротьба з корупцією є критеріями, за якими орієнтуються німецькі інвестори, сказала канцлер Німеччини.
Шенген — пріоритет закордонної політики
Румунія очікує, до кінця року, на позитивне рішення що стосується вступу до Шенгенської зони, заявив міністр закордонних справ Тітус Корлецян після проведеного ним візиту до Франції. В інтервю RFI, голова румунського зовнішньополітичного відомства зазначив, що він говорив зі своїм французьким колегою Лораном Фабіусом про зусилля Румунії для максимального убезпечення своїх кордонів. Політичний діалог між Румунією та державами-членами ЄС, які поставили під сумнів готовність Бухареста до приєднання, прогресує в правильному напрямку, – заявив також Тітус Корлецян. Заплановане на березень 2011 року, входження Румунії до Шенгену було заблоковане деякими державами-членами, які вимагали глибоких реформ у сфері правосуддя і посилення боротьби з корупцією. Бухарест стверджує, що виконав всі технічні критерії приєднання, і цей факт був визнаний Європейською комісією.
Про Конституцію та референдум
Правлячий в Румунії ліво-центриський альянс (Соціал-ліберальний союз), наполегливо працює над проектом перегляду Конституції, що викликає палку полеміку серед громадськості. Парламентський комітет, який займається внесенням змін до Основного закону, вже прийняв значне число поправок, в тому числі на теми, що вважаються чутливими. Обмеження президентського мандату, як що стосується строку, так і зобов’язань, санкціонування політичного перебіжництва з одних партійних лавок у інші — явище, що стало ендемічним для румунських політиків – зниження явки для оголошення референдуму як таким, що відбувся, гарантування використання символів національних меншин і визнання ролі Королівської родини та Православної церкви в еволюції румунської держави є лише кілька змін до Конституції. Теж на цьому тижні, президент Траян Бесеску, порушив технічні процедури щодо проведення референдуму на тему однопалатного законодавчого органу і скорочення кількості народних обранців до максимуму 300. Аналогічний демарш був зроблений у 2009 році, коли переважна більшість румунів висловились на користь пропозиції Президента. Хоча, в принципі, всі політичні партії привітали результати колишнього референдуму, його запровадження зазнало фіаско.
Румунія зберігає свій особливий інтерес щодо Дунаю
Румунія і сусідня Болгарія відкрили рух по новому мосту, що звязує населені пункти Калафат (Румунія) і Відін (Болгарія). Це найдовший міст через Дунай. На урочистому відкритті взяли участь, зокрема, європейський комісар з питань регіонального розвитку Йоханнес Хан та премєр-міністр Румунії Віктор Понта. Другий міст через Дунай, який звязує дві держави-члени ЄС, є частиною загальноєвропейського транспортного коридору між німецьким містом Дрезден і турецьким мегаполісом Стамбул. З іншого боку, президент Румунії Траян Бесеску і його болгарський колега Росен Плевнелієв вже обговорили питання побудови нового моста між двома країнами. Їхня зустріч відбулася в ході саміту глав держав Центральної Європи, який відбувся в Братиславі, Словаччині. З цієї нагоди, Румунія підтвердила свою зацікавленість щодо Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, в контексті підготовки нового бюджету ЄС на період з 2014 по 2020 рік. Тема газопроводу Набукко фігурувала, також, на порядку денному зустрічі.
Румунія не забуває про Криворізький ГОКОР
Румунія відновить переговори з українською стороною з питання про відшкодування витрат, понесених у будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окиснених руд, відповідно до меморандуму, прийнятого в середу урядом. Нагадаємо, що загальна кошторисна вартість будівництва комбінату, що почалося ще 1984 року становить 2,4 млрд. доларів США. До припинення реалізації проекту у 1989 році, коли будівельна готовність комбінату перевищувала 60%, Румунія інвестувала в комбінат близько 800 мільйонів доларів. Частка України, яка після розпаду Радянського Союзу стала його правонаступницею в справі будівництва, становить – 56,8%, Румунії – 27%, решта належить Словаччині.
Проливні дощі викликали повені і зсуви в Румунії
В результаті проливних дощів, що обрушилися в останні дні на Румунію, загинули не менше 3 осіб. Відповідно до підсумків Міністерства внутрішніх справ, десятки населених пунктів постраждали від проливних дощів. Уряд прийняв рішення виділити фінансову допомогу 200 родинам, що опинилися у вкрай складній ситуації.
