01 – 07 грудня 2013 року

Огляд основних подій, які створили картину тижня, що минув

România Internațional, 07.12.2013, 17:45

Парламент Румунії прийняв Державний бюджет і бюджет державного соціального страхування на 2014 рік.

За три хвилини і лише півтора дні дебатів, Парламент Румунії прийняв Державний бюджет і бюджет державного соціального страхування на 2014 рік. Він побудований на економічному зростанні на рівні 2,2%, інфляції на рівні 2,4% та середньому обмінному курсі в 4,45 леїв за один євро. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що серед заходів, передбачених у бюджеті 2014 року налічується збільшення пенсій на 4%, підвищення мінімальної заробітної плати протягом двох етапів до приблизно 200 євро, підвищення зарплат викладачам дебютантам на 10% і скорочення розміру соціальних виплат з липня. Глава лівоцентристського уряду заявив також, що в бюджеті від наступного року призначено близько 8,8 млрд. євро на інфраструктурні проекти, у тому числі будівництва доріг. Однак, фіскальність зростатиме більше, в основному за рахунок збільшення акцизу на пальне на рівні сім євро центів за літр. Міра, яку уряд хоче запровадити з 1 січня, щоб збільшити надходження до держбюджету, викликала хвилю критики. Опозиція, твердить, що проголосований бюджет парламентаріями правлячого Соціал-ліберального союзу є шкідливим для економіки і життєвого рівня румунів. З іншого боку, президент Траян Бесеску оголосив, що поверне в парламент закон про Державний бюджет Румунії на наступний рік зі своїми зауваженнями, вважаючи невиправданим підвищення на 8% акцизних зборів на бензин і дизельне паливо, що на його думку стане додатковим податковим тягарем для громадян.

Підвищення акцизу на пальне — причина для політичних розбіжностей на високому рівні

Вперше, Президент Румунії Траян Бесеску оголосив, що відмовляється поставити свій підпис, до речі абсолютно обовязковий, на Меморандумі погодженому урядом з МВФ, ЄК та СБ. Причиною цього стало те саме збільшення акцизу на пальне, яке мало бути обговорено керівництвом МВФ у грудні. Крім того, президент заявив, що відповідно до положень чинної угоди типу попереджувального стенд-бай, Румунія не залежить, по суті, від траншів від міжнародних фінансових установ, так що, за словами президента, уряд може легко переглянути умови угоди з нагоди наступного візиту делегації МВФ до Бухареста у січні 2014 році. Як і очікувалося, відповіді з боку уряду на заяву президента не спізнилися. Найзапеклішою з них була заява премєр-міністра Віктора Понти, який зазначив, що “глава держави позбавлений розсудливості і що його ставлення є явним доказом безвідповідальності”. Премєр-міністр зробив, однак, ще одну спробу покласти край конфлікту, породженого цим підвищенням акцизу, і зустрівся з президентом. Однак вони проявили діаметрально протилежні позиції. Президент наполягав на тому, що суми, що стягуються внаслідок збільшення на 7 центів акцизу на пальне, можуть бути використані в передвиборних цілях. Він уточнив, що має конкретні пропозиції що стосується ресурсів, необхідних для підтримки дефіциту бюджету на рівні погодженому з фінансовими установами без збільшення цього акцизу. Премєр-міністр відповів, що гроші, зібрані внаслідок збільшення акцизу на пальне будуть використані для розвитку дорожньої інфраструктури.

Румунська мова стала офіційною мовою Р. Молдова

Конституційний суд Республіки Молдова визнав, у четвер, румунську мову державною мовою цієї держави. Суд постановив, що синтагма “румунська мова” дорівнює синтагмі “молдовська мова”. Згідно з Конституцією Р. Молдова, прийнятої в 1994 році, офіційною державною мовою є молдовська. Це суперечить Декларації про незалежність Республіки Молдова від 1991 року, в якій йдеться про румунську мову. Конституційний Суд постановив, що, в разі виникнення суперечливих тлумачень, переважає Декларація про незалежність. У Бухаресті, Президент Траян Бесеску назвав рішення Конституційного Суду Р. Молдова актом справедливості, яке ставить край спробам містифікації культурних та історичних істин. Премєр-міністр Віктор Понта привітав рішення, назвавши його історичним.

Румунія і Болгарія розчаровані неодноразовими затримками держав ЄС щодо приєднання двох країн до Шенгену

Румунія і Болгарія представили, в четвер, в Раді юстиції та внутрішніх справ, політичну заяву, в якій висловили розчарування з приводу не взяття рішення про вступ до Шенгену, стверджуючи, що немає ніяких правових чи конкретних причин для нової затримки. Румунія і Болгарія підтвердили, що вони виконали всі критерії вступу до Шенгену, факт цей будучи визнаний усіма державами-членами і неодноразово повторений у висновках цієї Ради і Ради Європи, а також у постановах Європарламенту на цю тему. На зустрічі міністри юстиції і внутрішніх справ держав ЄС не встановили дату, коли обидві країни отримають це право. Заплановане на березень 2011 року, приєднання Румунії та Болгарії до європейського простору вільного пересування неодноразово відкладалося через протидію таких держав як Німеччина, Нідерланди, Франція та Великобританія, які скаржилися на корупцію в Бухаресті і відсутність конкретних дій по боротьбі з організованою злочинністю в Софії.

Румунія, серед 19 країн, що беруть участь в Європейській системи прикордонного спостереження (ЕВРОСУР)

Хоча не є членом Шенген, Румунія фігурує серед тих 19 країн, що беруть участь у новій Європейській системі прикордонного спостереження (ЕВРОСУР), що запрацювала 2 грудня. Метою цієї системи є зміцнення зовнішніх кордонів ЄС, морських, сухопутних і повітряних, у тому числі кордонів Шенгенського простору. Вона допомагає кожній державі-члену на основі більш повної інформації, швидше реагувати у разі виникнення будь-яких інцидентів, повязаних з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю. Система EUROSUR буде введена в дію поступово, починаючи з 2 грудня у 18 державах-членах ЄС, розташованих на зовнішніх південних і східних кордонах ЄС та Норвегією, що є асоційованим членом Шенгену. З 1 грудня 2014-го її передбачається поширити на решту 11 країн-членів ЄС та асоційованих членів Шенгенської угоди. Водночас в наступні роки різні складові системи будуть постійно оновлюватися.