Ретроспектива – 2014 року
Огляд найбільш значущих подій в світі
Bogdan Matei, 27.12.2014, 07:19
Українська криза і нова Холодна війна
Для багатьох аналітиків і політиків, 2014 був роком початку нової холодної війни. Після повалення, у січні, промосковського режиму у Києві, у ході кривавого повстання, яке віддалило від влади президента Віктора Януковича і замінило його прозахідною адміністрацією, послідували жорстокі удари з боку Росії. Переповнене цинізмом та ефективністю, анексування, у березні, кримського півостра було тільки початком. Послідували згодом політична, військова та логістична підтримка, протягом літа, проросійського сепаратистського повстання в Східній Україні, в результаті чого загинуло більше 4000 людей. Серед них фігурують, як абсолютно невинні жертви ті триста пасажирів, в основному голландців, цивільного авіалайнера, збитого, за всіма ознаками, артилерією сепаратистів. Все це змусило міжнародне співтовариство констатувати з неспокоєм, відродження, під керівництвом Володимира Путіна, відсутності докорів сумління і територіального апетиту Росії, манерою, що досі асоціювалася з виключно царською або сталінською епохами. Сполучені Штати, Європейський Союз та їхні партнери з вільного світу, з Канади до Австралії, відповіли каральними заходами, як політичними, так і економічними. Турбуючись про події в Україні, Бухарест, східний форпост ЄС і НАТО, закликав західних союзників підвищити військову присутність в регіоні. Румунія постійно висловлювалися, твердим голосом і в унісон, на користь дотримання суверенітету і територіальної цілісності України, з якою розділяє сотні кілометрів спільного кордону і де проживають майже 500.000 етнічних румунів.
Виборчі перемоги проєвропейців у Києві та Кишиневі
Як в Україні, так і в Республіці Молдова, виборці довели, що підтримують європейський шлях цих колишніх радянських республік, які уклали угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем. Єдиний вирішальний в демократії вирок виборчих дільниць заперечує антиросійську риторику про ймовірне право Москви щодо своїх колишніх колоній. У Києві був обраний президентом прозахідний магнат Петро Порошенко, а у Верховній Раді ностальгіки Радянського Союзу або прибічники Януковича стали міноритарними після парламентських виборів. Більше того, вперше з моменту здобуття незалежності, у 1991 році, комуністам не вдалося здолати пятивідсотковий барєр і не мають більше представників у Верховній Раді. Комуністи, соціалісти чи популісти зазнали поразки на виборах в Р. Молдова. Об’єднані, ще з 2009 року, при урядуванні, у так званому Альянсі за європейську інтеграцію, Ліберал-демократична, Демократична та Ліберальна партії отримали, знову, 30 листопада, більшість місць у Парламенті і продовжуватимуть управляти разом Республікою Молдова. Їхні лідери сподіваються отримати статус держави-кандидата у ЄС в 2017 році і стати членом європейських структур в 2020. Румунія, промоутер та послідовний прихильник інтеграції Р. Молдова, в ім’я спільності мови, історії, культури і долі, була першою, яка привітала перемогу проєвропейських партій в сусідній державі.
Вибори до Європарламенту
Вибори до Європейського парламенту підтвердили верховенство демократичних ідеологічних сімей на континенті — народних, соціалістів і лібералів -, які отримали дві третини мандатів. Але вони викликали неспокій, відновленням у майже всіх державах-членах Союзу дискримінаційної і анти-іммігрантської риторики. З Угорщини до Франції та з Греції до Нідерландів, партії, які вважалися євроскептичними, відправили своїх представників у Європейський парламент. Румунія не представлена у Страсбурзі та Брюсселі жодним популістом чи ксенофобом. Ті 32 місця, відведені Бухаресту були розподілені між партіями, афільйованими до великих європейських партій, – ліва СДП, перша скрипка урядування і частина європейських соціалістів, та праві Ліберальна партія, ДЛП, ПНР і ДСУР, які вже є членами ЄНП.
Зміна уверхах європейських установ
Будучи підтриманий своїми колегами соціалістами та Європейською народною партією, німець Мартін Шульц був переобраний на пост президента Європарламенту. Відповідно до домовленості між двома партіями, в другій половині поточного терміну, керівництво Європейського парламенту повернеться до представника Європейської народної партії. Інші європейські інститути змінили керівників, восени 2014 року. Після десяти років, що означали найбільше розширення, на схід і південь, в історії Європейського Союзу, португалець Жозе Мануель Баррозу уступив люксембургійцю Жан-Клоду Юнкеру керівництво Європейської Комісії. Замість бельгійця Хермана ван Ромпея, новим президентом Європейської Ради є поляк Дональд Туск, перший східноєвропеєць на такій посаді. Італійка Федеріка Могеріні перейняла керівництво європейської дипломатії від англічанки Кетрін Ештон. У новому спільнотному виконавчому органі, Румунія представлена колишнім євродепутатом соціал-демократом Коріною Крецу, комісарем з питань регіональної політики. Після вступу до ЄС в 2007 році, Румунії належили портфелі Багатомовності і Сільського господарства.
Гарячі питання на порядку денному НАТО
І НАТО змінило, восени цього року, свого Генерального секретаря. Данець Андерс Фог Расмуссен передав естафету іншому скандинавцю, колишньому премєр-міністру Норвегії Йенсу Столтенбергу. Разом з цією посадою він перейняв і два складні питання. На сході — холодні відносини з Росією і посилення заходів безпеки для союзників на східному флангу, в тому числі Румунії. На півдні – ендемічна нестабільність на Близькому Сході, де місцеві неефективні, слабкі, корумповані уряди не в змозі впоратися із ісламськими постанцями.
