Огляд основних подій в Румунії упродовж 2022 року
Яким був для Румунії рік, що минув? Огляд основних подій, які створили картину 2022 року...
Ştefan Stoica, 31.12.2022, 08:27
Війна в Україні, безпекова криза на кордонах Румунії, оперативна реакція союзників
Після двох років, протягом яких новий коронавірус домінував на перших шпальтах, у 2022 році його переверщив новий російський імперіалізм, бренд Володимира Путіна, після того як Москва розпочала незаконну та невиправдану війну проти свого колишнього васала радянського періоду, України. Разом зі своїми партнерами з Європейського Союзу та союзниками по НАТО, Румунія рішуче засудила російську агресію та скоординувала з ними свої дії, щоб спільно протистояти «найсерйознішій загрозі євроатлантичній безпеці за останні десятиліття», – як зазначено в заяві, ухваленій наприкінці зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбулася в Бухаресті в листопаді. У заявій зазначено, що Росія несе повну відповідальність за війну, грубе порушення міжнародного права та принципів Статуту ООН, а неприйнятні її дії, зокрема гібридна діяльність, енергетичний шантаж і безрозсудна ядерна риторика, підривають заснований на правилах міжнародний порядок. Країни НАТО підтвердили свої зобов’язання, що будь-який напад на союзників отримає спільну та рішучу відповідь. Дії, що відбулися після російського вторгнення, були спрямовані на консолідацію східного флангу, найбільш відкритого, частиною якого також є Румунія. Сполучені Штати Америки збільшили кількість військових, яких відправили до території їх стратегічного партнера. Зараз у Румунії перебувають близько 5.000 солдатів союзників, більшість з них зі США, Франції, Бельгії, Нідерландів, Італії та Канади. Бойова група НАТО в Румунії була створена в травні шляхом перетворення союзницьких багатонаціональних елементів в рамках Сили реагування НАТО, розгорнутої в країні, а Франція взяла на себе роль рамкової нації.
Енергетична криза, інфляція, заходи для підтримки людей
Румунія з самого початку брала участь у міжнародній підтримці України та продовжує виступати за її збереження на всіх рівнях. Румунська влада отримала похвалу за те, як вона поводилася з українськими біженцями, і за ту роль, яку вона відіграла у сприянні транзиту зерна з України на світові ринки. З іншого боку, румунська влада мала впоратися з внутрішніми кризами, які викликав або посилив конфлікт. У згоді та в координації з європейськими партнерами Бухарест диверсифікував джерела енергії, щоб зменшити свою залежність від російського газу. Румунська виконавча влада також ухвалила заходи щодо компенсації та обмеження рахунків за газ та електроенергію. Вони ризикували стати нестерпними для населення, чиї доходи були скорочені через інфляцію, яка зросла до 17 відсотків і поставила під загрозу існування багатьох компаній. Бюджет на наступний рік зберігає заходи щодо обмеження рахунків за електроенергію, передбачає допомогу для найбільш незахищених категорій населення та виділяє суми на підвищення пенсій та мінімальної зарплати.
Механізм співпраці та контролю скасовано, Шенген відкладено
Наприкінці року Європейська комісія запропонувала скасувати Механізм співпраці та перевірки для Румунії, заснований після вступу країни в ЄС 2007 року з метою моніторингу реформи судової системи. Вагомою вагою в цьому рішенні стало ухвалення законів у сфері правосуддя, значною мірою виправлені після шкоди, завданої законодавству соціал-демократичним урядом у 2017-2018 роках. Та сама європейська влада констатувала, що Румунія, як і Болгарія, виконують технічні умови для приєднання до Шенгенської зони та рекомендувала державам ЄС прискорити вступ цих двох країн. Європейський парламент, зі свого боку, проголосував за резолюцію з подібним меседжем. Підтримка європейських інституцій та держав-членів, в тому числі Нідерландів, які в минулому були непримиренним противником прийняття Румунії та Болгарії до Шенгену, однак постраждала через несвоєчасну та вперту відмову Австрії. Той факт, що Румунія не перебуває на маршруті потоку нелегальних мігрантів, підтверджують офіційні дані агентства Frontex та звіти Єврокомісії, які свідчать про позитивні результати Румунії в захисті зовнішнього кордону ЄС та контролі над нелегальною міграцією, але які однак не були взяті до уваги. Вето Відня в Раді юстиції та внутрішніх справ у грудні заблокувало вступ до Шенгену, на який чекали 11 років. Цей жест спричинив охолодження дипломатичних відносин між Бухарестом і Віднем. На тлі розчарування та обурення лунали голоси, включно окремих провідних політиків, які закликали до бойкоту австрійських компаній. З позиції лідера зовнішньої політики президент Клаус Йоганніс закликав до спокою та відмовився від будь-якого подібного бойкоту. На останньому саміті ЄС у 2022 році він закликав до єдності та солідарності, підтверджуючи, що Румунія заслуговує на своє місце в Шенгені.
Вироки у справі «Колектив»
Через майже 7 років після трагедії в бухарестському клубі «Колектив» суд визначив вину та покарання. Колишній мер сектора, де згорів клуб, у якому загинули десятки молодих людей, які прийшли на рок-концерт, отримав 4 роки позбавлення волі за зловживання службовим становищем, термін скорочений вдвічі порівняно з вироком першої інстанції. У його справі судді виключили обтяжуючу форму злочину зловживання службовим становищем. Власники клубу отримали від 6 до майже 12 років позбавлення волі, а пожежники Інспекції з надзвичайних ситуацій, які перевіряли клуб «Колектив» без вжиття передбачених законом заходів щодо дотримання протипожежних правил, остаточно засуджені до 8 років і 8 місяців позбавлення волі. Суд постановив, щоб окремі зі засуджених виплатили компенсації в десятки мільйонів євро сім’ям жертв і тих, хто вижив. Останні кажуть, що головним винуватцем загиблих є румунська держава за її державні системи, які не здатні виробити антитіла проти корупції, байдужості та адміністративної некомпетентності.
Поповіч, нова зірка світового плавання
У спортивному плані рік був вдалим, були зареєстровані успіхи у веслуванні на байдарках і каное, настільному тенісі, легкій атлетиці чи важкій атлетиці. Однак у 2022 році Румунія запропонувала набагато більше ім’я румуна Давіда Поповіча, найшвидшого плавця в історії. Учень бухарестського ліцею тріумфував на Чемпіонаті світу та Чемпіонаті Європи серед юніорів і сеніорів у запливах на 100 та 200 метрів, а в Римі він встановив новий світовий рекорд у змаганні 100 метрів вільним стилем. Про «феномен» Поповіч пише спортивна преса, а відомий журнал Swimming World назвав його плавцем року. Натомість колишня перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп, у 2022 році отримала вістку про тимчасове відсторонення від змагань через позитивну допінг-пробу, проведену на US Open. Подвійна переможниця турнірів Великого шолома, яка вважається взірцем спортивної чесності, почала, за її власними словами, найважчий матч у своєму житті – боротьба за правду, намагаючись довести свою невинність.
