Найважливіші закордонні події 2018 року

Огляд найважливіших закордонних подій 2018 року

Bogdan Matei, 29.12.2018, 06:24

Гаряче питання міграції

«2018 рік завершується. Це не був добрим
роком для ЄС та його сусідів», – зізнався румунський
політолог Крістіан Преда, член Європарламенту, який знаходиться на фінішній лінії свого
мандату, напередодні травневих європарламентських виборів від наступного року. Як показує статистика ООН, це вже п’ятий рік
поспіль, коли перевищено поріг 100.000 мігрантів у
Європі. Інші більше двох тисяч померли, намагаючись перетнути
Середземне море. Цифри зменшуються порівняно з попередніми роками, але питання
міграції продовжує ставити
свій відбиток на континентальну політику,
значно впливаючи на рішення канцелярій та розвиток європейських
суспільств. Менш ніж одна третина респондентів 27 держав ЄС, які взяли участь у соціологічному опитуванні, заявили, що їхні країни повинні дати
доступ більшому числу іммігрантів.У Європі, більшість респондентів у Греції (82%), Угорщині
(72%), Італії (71%) та Німеччині (58%) відповіли, що їхні країни повинні скоротити
імміграцію або навіть припинити це явище зовсім. Підживлювана страхом від ісламізму
і терористичних нападів, хвиля популізму і ксенофобії охопила Європу. Це
призвело до створення, в Римі, уряду, що складається з анти-системної партії «П’яти
зірок» та іншої крайньої правої партії «Північна Ліга». У Берліні, канцлер
Ангела Меркель, із вже пошкодженим іміджем після двох десятиліть у верхах
політики, втратила значну частину авторитету і популярності після того, як оголосила
себе прибічником міграції і, нарешті, відмовилася від керівництва Християн-демократичного
союзу. Після менше двох років перебування на посаді, президент Франції
Еммануель Макрон став непопулярним і гостро оскарженим під час протестів так
званих жовтих жилетів. У Брюсселі, бельгійський коаліційний уряд, очолюваний
лібералом Шарлем Мішелем, подав у відставку на тлі протистояння фламандських націоналістичних
міністрів щодо підписання Глобального пакту про міграцію в Маракеші.
Суперечливий, хоч і не обов’язковий, пакт був схвалений близько 150-ма з 193
членів ООН, включно Румунією. У Пакті перераховані як принципи – захист прав
людини, дітей, або визнання національного суверенітету, так і пропозиції щодо
допомоги країнам у подоланні міграції, таких як обмін інформацією та
експертизою, або інтеграції мігрантів. Документ забороняє довільні ув’язнення і
дозволяє арешти лише як останнє рішення. Країни, які заперечують документ, особливо
країни Центральної та Східної Європи, здебільшого скаржаться на те, що він не визначає
чітке розмежування між легальною та нелегальною міграцією, зміцнює права
мігрантів і включає міграцію серед прав людини, що стимулюють це явище.

Складне розлучення

Переговори про Брекзит вийшли далеко за рамки
первинного графіку, через складне питання ірландського кордону та невизначеності
в консервативному таборі британського прем’єр-міністра Терези Мей. Устами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану,
Румунія уточнила, що вона підтримує угоду між Європейським Союзом і Сполученим
Королівством, а також політичну заяву про майбутні рамки їхніх відносин після
Брекзит-у. Глава румунської дипломатії додав, що Сполучене
Королівство повинно залишитися якомога ближче до ЄС. Він також сказав, що Бухарест також планує розпочати двосторонні переговори з
Лондоном в рамках стратегічного партнерства між двома державами. На запитання, чи він стурбований долею тих понад 400 тисяч румунських громадян у Великобританії, міністр
Мелешкану нагадав про його зустріч зі своїм колишнім
британським колегою Борисом Джонсоном, який запевнив його у тому, що румуни
не постраждають від цього процесу. Якщо румунські лікарі та медсестри покинули б Великобританію, то система
охорони здоров’я цієї країни зазнає серйозного удару», – сказав Борис Джонсон.

Напруженість в Чорному морі

Зростаюча агресивність і пожвавлений територіальний апетит Росії
хвилюють канцелярії вільного світу. Член Європейського Союзу та НАТО та сусідка
України, Румунія глибоко стурбована
розвитком подій в регіоні. Міністр закордонних справ Теодор Мелешкану в інтерв’ю Радіо Румунія: «На жаль,
останнім часом ми дуже стурбовані
посиленням військової присутності Росії в Чорному морі і на
східних кордонах ЄС і НАТО, масштабними військовими маневрами, створенням
дуже сильної військової структури в Криму, території, незаконно анексованої Російською Федерацією, інцидентами в
Азовському морі, з Керченської протоки, всі ці речі явно турбують нас». Міністр закордонних справ уточнив, що
Чорне море є однією з основним
тем, які Румунія матиме на порядку денному головування в Раді
Європейського Союзу, у першому півріччі наступного року.

Облік і політика

Бюджет Євросоюзу втратив або недоотримав
близько 3,3 мільярдів євро, що означає втрату на 2,4% з бюджету на 2017 рік – показує
цьогорічний звіт Європейського суду аудиторів. Гроші не були витрачені
відповідно до регламенту ЄС, або тому, що вони були спрямовані на інші цілі,
ніж передбачувалося, або в результаті помилок в обліку. Однак, зазначається, що
частка неадекватно витрачених коштів стала трохи меншою після того, як у 2016
році вона становила 3,1%, а у 2015 році – 3,8%. Оглядачі стверджують, що звіт
Європейського суду аудиторів був зроблений у критичний момент для Союзу, в
контексті занепокоєння Брюсселя тим, що зростання євроскептизму може зміцнити
популістські партії на виборах до Європарламенту наступного року.