Україна і боротьба за демократію
Розпочаті після відмови від європейського курсу і раптового розвороту у бік Росії, народні протести в Україні посилилсь ставше формою боротьби за демократію.
Ştefan Stoica, 29.01.2014, 15:15
Для тих, хто можливо забув, серйозна політична криза в Україні була викликана відмовою режиму на чолі з президентом Віктором Януковичем підписати угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Оголошення було зроблене в листопаді, незадовго до саміту Східного партнерства, що відбувся у Вільнюсі.
Переорієнтація української влади з Європи на Росію викликала здивування серед партнерів ЄС і невдоволення серед проєвропейських українців. По мірі посилення кризи ставка конфлікту між владою і прозахідною опозицією вийшла за межі стратегічних векторів зовнішньої політики і ототожнюється із самою демократією.
Це тому, що, як правило, на переважно мирні вуличні протести, влада Януковича відповіла законодавчим пакетом, спрямованим на обмеження права на протести. Прийняття цих законів обурило демонстрантів і призвело, з одного боку, до поширення протестів на інші міста, а в Києві до запеклих зіткнень між протестуючими і силами безпеки, внаслідок яких загинули люди, багато мітингувальників було поранено, і сотні – заарештовано. Під тиском вулиці і Заходу, український парламент скасував суперечливі “драконівські” закони, що обмежують права та свободи громадян.
Сполучені Шатати Америки, стурбовані, як і Європейський союз, вибуховою ситуацією в Україні, привітали крок назад, зроблений Верховною Радою та відставку премєр-міністра Миколи Азарова, що прокладає шлях до політичного врегулювання кризи. Торкаючись цієї теми у промові про стан держави, президент США Барак Обама заявив, що Вашингтон відстоює принцип, згідно якому кожен народ має право вільно і мирно висловлювати свою думку і повинен мати можливість сказати своє слово в питанні майбутнього власної держави.
Для Канади, однак, країни, яка першою визнала незалежність України в 1991 році, рішення влади в Києві поки що є недостатніми. Отже, Оттава вирішила заборонити в’їзд на територію канадської держави лідерів, що беруть участь у репресіях проти демонстрантів.
У Бухаресті, Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що постійно і уважно стежить за розвитком подій в Україні та спостерігає за ситуацією румунської громади. У даний час, ніякого ризику для румунів в Україні не відмічено, – уточнило румунське МЗС. Воно виступає на користь діалогу як єдиного засобу врегулювання кризи і підкреслює, що й надалі братиме активну участь у дискусіях щодо України в рамках європейських та євроатлантичних установ.