Румунія-Хорватія, діалог на високому рівні

Румунія та Хорватія бажають поглибити свої двосторонні відносини та краще координувати спільні дії в рамках Європейського Союзу та НАТО.

Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
Roxana Vasile, 03.10.2017, 13:10

Хорватія буде підтримувати приєднання Румунії до Шенгену. Заява ця належить Президенту цієї центрально-європейської країни, Колінді Грабар-Кітаровіч, яка під час свого державного візиту до Бухареста, зустрілася з Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом.

Загреб, який також прагне приєднатися до простору вільного пересування, був заохочений у своєму демарші щодо підтримки Румунії нещодавніми заявами президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера. Настав час привести Румунію та Болгарію до Шенгенської зони. І Хорватію потрібно приєднати до Шенгену, як тільки вона відповідатиме технічним умовам, – заявив у середині вересня брюссельський чиновник, який зазначив, що це має статися якщо Європейський Союз бажає об’єднати континент, а не розділяти його.

На відміну від Хорватії, Бухарест вже довгий час відповідає абсолютно всім технічним критеріям, необхідним для вступу до зони вільного пересування. Однак, протиставлячись цій перспективі, кілька країн ЄС пов’язують вступ Румунії до Шенгену від скасування Механізму співпраці та перевірки. Однак Президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович виступила за відмовлення від цього інструменту регулярного моніторингу судової реформи. З іншого боку, Бухарест і Загреб прагнуть поглиблення двосторонніх відносин і кращої координації в межах Європейського Союзу та НАТО.

У рівній мірі, економічні відносини між двома країнами можуть бути значно покращені, а саміт Ініціатива трьох морів, що пройде наступного року в Румунії, стане нагодою для їх посилення. Президент Клаус Йоханніс: Я запропоную, щоб ми намагалися скласти короткий список реалізованих інфраструктурних проектів, узгоджених усіма учасниками, з якими ми могли би, наприклад, звернутися до Європейської Комісії і вимагати Фонди згуртування.

У свою чергу, Президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович наполягала на розвитку інфраструктури регіону. Це конче необхідно для наших держав, так щоб не розвивалася Європа двома швидкостями, а Європа, яка прагне посилення позиції та економічний розвиток для всіх країн-членів, – додала вона на спільній прес-конференції з Клаусом Йоханнісом.

На підтвердження, Президент Хорватії дала й приклад: якщо хтось намагатиметься проїхати на автомобілі через Болгарію до Польщі, то це вдасться йому дуже важко і за довгий час. Те саме поїздом. Водночас, у сфері енергетики, є ініціативи на маршруті Схід-Захід, однак на маршруті Північ-Південь їх менше. Утім, мета саміту на вищому рівні Ініціатива трьох морів полягає у створенні дорожніх, залізничних та енергетичних коридорів, що зв’язували би Адріатичне, Чорне та Балтійське моря.