Румуно-сербські відносини
Міністр закордонних справ Сербії Іван Мркіч, оцінив у Бухаресті, що незважаючи на проблеми, на які скаржилася восновному румунська сторона що стосується румунської громади у Сербії т малого прикордонного руху, сусідні країни Румунія та Сербія мали, традиц
România Internațional, 15.05.2013, 16:20
Сербія та Румунія відзначають 130 років дипломатичних відносин, протягом історії вони завжди були союзниками і друзями, а сьогодні прямують до того ж політичного майбутнього, вважає глава зовнішньополітичного відомства Сербії Іван Мркіч, який здійснив візит до Бухареста. У ході переговорів зі своїм румунським колегою Тітусом Корлецяном були розглянуті, в прагматичному і конструктивному дусі, основні питання двостороннього порядку денного: вступ Сербії до ЄС, захист прав румунської громади в Сербії, співпраця в економічній сфері. В інтервю ВСРР, Мркіч підкреслив, що курс на європейську інтеграцію Сербії почався після недавньої угоди між Белградом і Пріштіною щодо нормалізації відносин з Косово, але не може йти мова про визнання незалежності цього краю, якого вони вважають колискою цивілізації Сербії. Іван Мркіч: ”Одна річ повинна бути ясною: підписавши цей договір, ми не визнали незалежність Косово, і навіть підписанням нових угод ми не визнаватимемо незалежність Косово. Ми вдячні тим країнам, які не визнають односторонню незалежність Косово.”
Він подякував, до речі, ще раз Бухаресту, нагадавши, що Румунія є однією з пяти держав-членів ЄС, які не визнали незалежність колишнього сербського краю. У свою чергу, міністр Корлецян привітав укладення угоди між Белградом і Пріштиною: “Ця угода відкриває нові історичні можливості для процесу європейської інтеграції на Балканах. Це – важливі політичні реалії, за якими уважно спостерігала і Румунія.”
Корлецян відновив підтримку Бухареста щодо вступу Сербії до ЄС і сказав, що запропонує премєр-міністру і президенту підтримати Сербію, на засіданні Європейської ради від 28 червня, щодо переговорів про вступ до ЄС. З іншого боку, Корлецян зазначив, що Бухарест розраховує на європейський та відповідальний підхід Сербії що стосується прав національних меншин.
Він підкреслив, що Белград повинен відповідати політичним критеріям про вступ, в тому числі про захист національних меншин. У відповідності з цими критеріями, доступ до навчання і богослужіння рідною мовою є основними правами, яких повинна поважати певна країна. Іван Мркіч запевнив, що Белградський уряд уже вжив низку заходів, у сфері прав національних меншин. Він вважає, що Сербія не потребує внесення змін до Конституції що стосуться статусу національних меншин, оскільки його країна вже виконала критерії європейського законодавства у цій галузі.