Міністр регіонального розвитку Румунії Лівіу Драгня, оголосив у середу про початок процесу регіоналізації, що є одним з найбільших румунських проектів посткомуністичної епохи. За словами міністра, витрати на цей процес будуть дорівнювати нулю, а також буде заощаджено державні витрати на персонал і комунальні послуги.
Він зазначив, що до впровадження цього проекту запрошуються політичні партії, профспілки, неурядові організації, румунські та європейські експерти. Основними стратегічними цілями регіоналізації та децентралізації є надання регіонам додаткових повноважень в таких сферах як: економіка, бізнес, залучення коштів з європейських фондів, розвиток інфраструктури, освіта, охорона здоровя, захист навколишнього середовища, розвиток сільського господарства, соціальний захист, культура, туризм, надзвичайні ситуації, молодь та спорт.
Для управління цим процесом, уряд створив Консультативну раду та Міжміністерський технічний комітет. Згідно з проектом кожен з майбутніх регіонів матиме Регіональну раду і Голову регіональної ради, що обиратимуться шляхом всенародного голосування, котрі будуть самостійно розпоряджатися коштами місцевих бюджетів, європейськими коштами та коштами, виділеними їм з центрального бюджету, а також матимуть більше повноважень ніж нинішні органи місцевого самоврядування.
Оскільки ініціатори планують завершити процес регіоналізації до грудня, протягом наступних трьох років, до чергових місцевих виборів, регіонами управлятимуть тимчасові керівні органи. Кількість, структура та спосіб функціонування нових адміністративно-територіальних одиниць будуть визначені на основі консультації з населенням.
Міністр Лівіу Драгня: “Жодному громадянину не доведеться здійснювати додаткові поїздки, не доведеться нести додаткові витрати після завершення регіоналізації. Нинішні повіти не втратять жодного повноваження. Навпаки, регіонам, повітам, або іншим місцевим органам влади будуть делеговані деякі державні повноваження.”
З іншого боку, міністр каже, що уряд не хоче, щоб регіоналізація набула характер територіального поділу за етнічною ознакою. Він навів приклад трьох центральних повітів: Харгіти, Ковасни та Муреша, де компактно проживає численна угорська громада. Лівіу Драгня: “Я сказав, що регіоналізація не є ані політичним, ані етнічним процесом. Не думаю, що Харгіта, Ковасна та Муреш стануть одним із регіонів Румунії.”
Політичні спостерігачі відзначають, що в рамках ЄС, в даний час здійснюються численні процеси як рецентралізації управління, так і децентралізації, як і у випадку Румунії. На їхню думку, відповідальність за визначення моделі адміністративно- територіального поділу, що має сприяти пришвидшенню розвитку, лежить на кожній державі європейського співтовариства.