Регулювання боротьби з відмиванням грошей
Сенат Румунії у понеділок прийняв законопроект про запобігання та боротьбу з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Bogdan Matei, 25.09.2018, 11:04
Сенат, верхня палата румунського
парламенту прийняв довгоочікувану нову редакцію закону про запобігання та боротьбу з відмиванням грошей. Проблема прийняття цього
нормативно-правового акту набула термінового характеру після того, як Європейська комісія 29 серпня подала в судна
Румунію, оскільки офіційний Бухарест не впровадив
у національне законодавство Директиву ЄС
проти відмивання грошей, хоча мав це зробити до червня 2017 року.
«У
разі задоволення позову
в повному обсязі, Суд ЄС може стягнути з Румунії кілька мільйонів штрафу у першій половині 2019 року, коли офіційний Бухарест головуватиме в Раді Європейського Союзу,» – попередив нещодавно міністр європейських справ, соціал-демократ Віктор Негреску лідера своєї партії та спікера Палати депутатів
Лівіу Драгню.
Румунські ЗМІ, з посиланням на політичні
джерела в Бухаресті, повідомляють, що Віктор Негреску найближчим часом
зустрінеться з Комісаром ЄС з питань юстиції Вєрою Юровою, а центральною темою
переговорів буде саме боротьба з відмиванням грошей. У свою чергу
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле закликала парламентаріїв більшості якомога швидше
прийняти цей законопроект.
В його основі лежить розроблений урядом проект
нормативно-правового акту, що був внесений до парламенту, де представники коаліційної
більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
демократів внесли ряд поправок, які не були схвалені виконавчими органами та
оскаржені правою опозицією. Йдеться, зокрема, про скасування парламентаріями
статті, що стосується «політично значущих осіб», яка на думку голови Комітету
з правової політики, сенатора від СДП та екс-міністра юстиції Роберта Казанчука
є «явно неконституційною».
Ще одна прийнята
поправка пропонує вжити запобіжні заходи при здійсненні поодинокої транзакції, сума
якої становить «щонайменше 15 тис євро, незалежно від того чи вона проводиться
в рамках однієї або декількох взаємопов’язаних операцій». Законопроект також
передбачає, що компанії з акціями на пред’явника мають в розпорядженні півтора
року для переходу на номінативні акції, в протилежному випадку вони будуть ліквідовані.
У зв’язку з
цим, аналітики нагадують заяву, зроблену влітку міністром фінансів Єудженом
Теодоровічем, який наголосив, що стаття законопроекту, згідно з якою румуни, які
працюють за кордоном і переказують додому суми в понад 2000 євро повинні вказати
джерела їх походження, не має на меті конфіскацію грошей, що перевищують цю
суму. Він сказав, що мова йде про впровадження положень європейської директиви
в національне законодавство. У протилежному випадку Румунії загрожують
величезні щоденні штрафи, – сказав міністр.
У квітні, під
час дебатів на цю тему, він підкреслив, що гроші відправлені додому румунами,
які працюють за кордоном були зароблені чесним трудом. За даним дослідження
Світового банку у минулому році румуни, які працюють за кордоном відправили
додому майже 5 млрд євро.