Політичні події в Республіці Молдова
Ніщо не є простим в Р. Молдова, де перехід від екстазу до агонії можна зробити за одну ніч. Звинувачений у підробці документів про освіту, прем'єр-міністр подав у відставку, а проросійські кандидати виграли перший тур місцевих виборів.
Bogdan Matei, 15.06.2015, 12:05
Торік Республіку Молдова одноголосно називали у західних канцеляріях
серед найкращих держав Східного партнерства, шляхом якого ЄС намагається
втягнути в свою орбіту шість колишніх радянських республік. Реформи, проведені
в останні п’ять років, прозахідними урядами на чолі з Владом Філатом і Юрієм
Лянке були винагороджені підписанням угод про асоціацію та вільну торгівлю між
Брюсселем і Кишиневом. На тлі легкої ейфорії, політичні лідери заявили тоді, що
республіка може бути прийнята до складу ЄС в 2020 році, можливо, у період коли
головування буде забезпечено сусідньою Румунією – найбільш послідовним
прихильником її європейських устремлінь.
Восени, однак, почалися проблеми. На парламентських виборах, результати
отримані прозахідними партіями – Ліберал-демократичною, демократичною та
Ліберальною партіями – забезпечували парламентську більшість, що була
необхідною для продовження урядування. Ліберали, найбільш енергійні промоутери
наближення до Бухареста та Брюсселя, вирішили перейти в опозицію, а
прем’єр-міністр Лянке подав у відставку з Ліберал-демократичної партії. Таким
чином, тільки в лютому, замість нього був призначений, урядовою коаліцією
меншості між ліберал-демократами і демократами, але і за підтримки депутатів
комуністів, молодий бізнесмен Кирило Габуріч.
У п’ятницю він оголосив про свою відставку на тлі скандалу, викликаного
обвинуваченням, що він сфальсифікував документи про освіту. Звинувачений у
неефективності та корупції, очолений ним прозахідний уряд вже був підданий
різкій критиці. Неодноразово десятки тисяч людей вийшли на вулиці, щоб вимагати
відставки керівників коаліції, яких вважали відповідальними, серед іншого, за
галюцинаційне зникнення з національної банківської системи мільярда доларів.
Корумпований, цинічний, некомпетентний, як описують його аналітики,
політичний клас з Кишинева не був, отже, здивований масовою неявкою, особливо
серед молодих людей, на місцевих виборах у неділю. Натомість електорат
створений з літніх людей та радянських носталгіків мобілізувався набагато
краще, так що в Бельцах (північ), мером був обраний з першого туру з більш ніж
70% голосів, суперечливий бізнесмен
Ренато Усатий.
Користуючись
політичною і фінансовою підтримкою Москви, будучи підозрюваний у зв’язках з
мафією, він є людиною, яка управлятиме другим за величиною містом в Р. Молдова.
У другому турі, 28 червня, голосування за мера столиці Р. Молдова, де проживає
третина населення цієї країни і виробляє половину ВВП, має, за словами
оглядачів, величезну геополітичну ставку. Вибір між молодим чинним мером
лібералом Доріном Кіртоаке, випускником Бухарестського юридичного факультету, і
колишнім прем’єр-міністром Зінаїдою Гречаною з боку проросійських соціалістів,
є вибором між Європою і Росією. Від результатів місцевих виборів, здається,
залежить, кажуть кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, і відновлення
проєвропейської коаліції.