Нові податкові та кредитні заходи
Новий проект закону, що дає певній категорії осіб можливість реструктуризації кредитів, викликав гострі суперечки у суспільстві.
Corina Cristea, 13.02.2014, 13:30
Намір румунського уряду ухвалити нормативно-правовий акт, що дає можливість особам, доходи яких не перевищують 1610 леїв (близько 360 євро) в місяць, домовитися з банком про скорочення наполовину ставки за кредитом на строк до двох років, викликав гострі суперечки у суспільстві.
Відповідну ініціативу, представлену владою, як спосіб підтримки осіб з низьким рівнем доходу, опозиція і президент Траян Бесеску назвали дискримінаційною, а звинувачення були спрямовані як убік Уряду, так і в сторону Національного Банку Румунії, який нібито взяв участь у цьому суто виборчому проекті. За словами Траяна Бесеску, бенефіціари цього заходу в кінцевому підсумку платитимуть більше, враховуючи процентні ставки та продовження терміну погашення кредиту:
Траян Бесеску: “Я не міг повірити, що Нацбанк долучився до розробки подібної програми, тому що це брехня, спроба обманути тих, хто може скористатися нею, а також решту румунів. Я перевірив інформацію і, дійсно, ідея пішла від Національного банку. Закликаю Нацбанк негайно покинути лінію перебування під контролем корумпованого уряду!”
У відповідь, центральний банк оголосив, що він не приймав жодного рішення грошово-кредитного характеру в питанні кредитної заборгованості осіб із доходами нижче середньої заробітної плати. НБР заявив, що на прохання його ініціаторів висловив лише свій погляд відносно проекту до і під час переговорів румунської влади з членами місії МВФ, Єврокомісії та Світового банку в Бухаресті.
І Премєр-міністр Віктор Понта відреагував на звинувачення президента: “Національний банк є однією з небагатьох установ Румунії, що протягом багатьох років виробила в людей повагу до себе, продемонструвавши високий рівень професіоналізму, політичну рівновіддаленість та відданість суспільному та національному інтересу. Ми вітаємо Національний банк, бажаємо подальших успіхів в екстраординарних зусиллях для забезпечення стабільності Румунії незалежно від політичних змін.”
Тим часом Уряд Румунії розглядає можливість прийняття ще одного податкового заходу — скасування фіксованої ставки єдиного податку у розмірі 16% та запровадження триступеневої прогресивної шкали податку на доходи, як передбачено у Фінансовій стратегії уряду на 2014-2016 роки. Відповідно до цього документу малі зарплати будуть обкладатися податком у розмірі 8 або 12%, а решта – податком в розмірі 16%.
Бізнесмени кажуть, що на перший погляд диференційоване оподаткування доходів фізичних осіб матиме позитивні наслідки, оскільки призведе до зростання споживання серед найбідніших прошарків населення країни.