Нобелівська премія для виходця з Банату
Багатокультурний Банат, регіон на південному заході Румунії відомий як зразок міжетнічного співжиття, може пишатися тим, що він дав двох нобелівських лауреатів. Останній - хімік Штефан Хелл.
Ştefan Stoica, 10.10.2014, 04:05
Герта Мюллер і Штефан Хелл, різні покоління, професії і, можливо, зовсім різні почуття – перша письменниця, інший учений. Їх повязує, проте, німецька мова місце походження – Банат, Румунія – і досягнення нагороджені найбільш престижною відзнакою Нобелівською премією. Штефан Хелл отримав Нобелівську премію з хімії в 2014 році, разом з двома іншими вченими за розвиток флуоресцентної мікроскопії із високою роздільною здатністю. Їх робота підняла світлову мікроскопію на рівень нанорозмірів.
В інтервю для суспільного радіо, Штефан Хелл зізнався, що він пишається своїм банатським походженням. Він виїхав з Банату в 15 років, у 1978 році, коли з родиною емігрував до ФРН. Штефан Хелл: “У 1978 році я емігрував з Румунії, з Банату. Майже 34 роки як я там не бував. Два чи три роки тому, я повернувся в Банат разом зі своєю родиною. Це був прекрасний досвід. Було приємно побачити Арад і село Сентана, де я виріс. Мене б не розуміли, якщо б не знали, що я виходець з Румунії.”
Штефан Хелл каже, що Нобелівська премія приходить після багатьох років досліджень в Німеччині, спочатку в Гейдельберзькому університеті, потім в Інституті хімії і біофізики “Макса Планка” в Геттінгені, де він в даний час є директором. Він вважає, що здобута освіта вдома була дуже доброю, що він мав виняткових учителів, які прищепили інтерес і пристрасть до науки. Відносини з Румунією Герти Мюллер були набагато складнішими. Насправді не країна, але комуністична влада того часу зробила їй життя нестерпним, до 1987 року, в рік імміграції до Німеччини.
Герта Мюллер, яка народилась в 1953 році в Ніцкідорфі теж в Банаті, як і Штефан Хелл, заборонена молода письменниця була безкомпромісною у своїй відмові співпрацювати з Секурітате – політичною поліцією комуністичного режиму- та жертвою переслідування. У 1987 році вона оселилась у Західному Берліні. Опублікувала більше 20 книг, більшість з них перекладені на румунську мову. “Реакцією на страх перед смертю була спрага життя. Спрага слів. Тільки слова могли висловити мій стан,” -сказала Герта Мюллер в 2009 році, перед врученням Нобелівської премії з літератури. Премія надана “за бездоганну поезію, щиру прозу і майстерність в описанні світу знедолених, досвіду комуністичного періоду, допиту, приниження, наклепів, ізоляції та страху смерті”