Національний банк Румунії та монетарна політика
Національний банк Румунії залишив без зміни облікову ставку на рівні 2,5% річних і рівень обов'язкових резервів банків, як в національній, так і в іноземних валютах.
Bogdan Matei, 08.02.2019, 12:56
Рік 2019 розпочався зі значних хвилювань на
румунському валютному ринку. Національна валюта – лей опустилася на рекордно
низьку позначку та побила багато негативних рекордів відносно єдиної
європейської валюти – євро. У перші дні року курс складав 4,66 леїв за євро, але
усередині місяця подолав психологічний бар’єр в 4,7 леїв за євро.
Національна валюта втратила позиції і по
відношенню до американського долара та швейцарського франка. Також у січні ROBOR
– міжбанківська ставка пропозиції, що враховується при обчисленні процентних
ставок за кредитами в національній валюті, наблизилася до трьох відсотків, що суттєво
вплинуло на зростання відсотків за кредитами для населення.
Ця банківська «турбулентність» торкнулися й
політичної арени. «Перша скрипка» керівної коаліції – Соціал-демократична
партія, закликала Національний банк втрутитися в ситуацію на ринку, зокрема витратити
частину резервів, що складають близько 37 мільярдів євро, на порятунок національної
валюти. А представники Альянсу лібералів і демократів, що є меншим партнером соціал-демократів по коаліції, звинуватили очільника Нацбанку Мугура Ісереску в
надто толерантному ставленні до маніпулятивних банківських практик при
обчислюванні ставки ROBOR.
З протилежного боку Центробанк стверджує, що
грошова маса на ринку збільшилася майже на 9% у грудні 2018 року у порівнянні з
аналогічним місяцем попереднього року і це сприяло девальвації лея. Радник зі
стратегічних питань Національного банку Румунії Адріан Васілеску вважає, що
потрясіння на валютному ринку мають скоріше психологічний характер і заявив, що
втручання регулятора можливе лише, якщо девальвація перевищить 4-5%. У четвер керівництво Національного банку Румунії
прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 2,5% річних і залишило
незмінним рівень обов’язкових резервів банків, як в національній, так і в іноземних
валютах.
За підсумками засідання Ради директорів, голова
Нацбанку заявив, що прогнозує збереження тенденції зниження інфляції та її подальше
зростання до 3,5%. Мугур Ісереску: «Новий сценарій прогнозу підтверджує
перспективу зниження річного рівня інфляції протягом наступних трьох кварталів
до рівня, навіть нижче планового, з подальшим зростанням і збереженням на рівні
дещо нижчим верхньої межі планового показника до кінця прогнозованого періоду.
Невизначеність та ризики щодо перспективи інфляції, пов’язані з новими
фіскальними та бюджетними заходами, які набули чинності з 1 січня, а також запізненням
із прийняттям проекту держбюджету, що робить невпевненою фіскальну та дохідну
політику.»
Він запевнив, що валютний ринок працює дуже добре
і немає жодних ознак будь-якої антиконкурентної угоди між фінансовими
установами при встановленні міжбанківської ставки ROBOR.