Західні Балкани на європейському порядку денному
ЄС підтвердив європейську перспективу на Західних Балканах, але закликав до реформ. Це висновок Саміту ЄС-Західні Балкани в Софії.
Corina Cristea, 18.05.2018, 11:54
Саміт у Софії, що пройшов цього тижня підтвердив європейську перспективу Західних Балкан та окреслив конкретні заходи щодо зміцнення співпраці у галузі зв’язку, безпеки та верховенства права. Зустріч була першою у цьому форматі протягом останніх 15 років – глав держав та урядів ЄС разом з їхніми колегами з Албанії, Боснії та Герцеговини, Сербії, Чорногорії, Македонії та Косово. Цей саміт є можливо символічним актом, але він може викликати дедалі більший динамізм, – сказав австрійський канцлер Себастьян Курц, чия країна перебере від Болгарії головування в Раді ЄС у липні.
Якщо на Балканах немає європейської перспективи, турецький вплив та інші впливи стануть міцнішими, – попереджав Курц. Я виступаю за зміцнення зв’язків з Балканами, але думаю, що ми повинні сприймати з великою обережністю та строгістю будь-яке нове розширення, – сказав президент Франції Еммануель Макрон, один з європейських лідерів, який своїми заявами приборкав надії балканських країн щодо швидкого вступу до ЄС, за даними прес-служб.
Ми повинні допомогти всім країнам, що перебувають у процесі реформування та рухаються до Європи, – заявив французький президент, але перед врахуванням будь-якого розширення ЄС потрібно провести реальну реформу, яка дозволить поглиблення інтеграції та покращення функціонування 27 держав-членів після запланованого виходу британців в 2019 році. До цього часу переговори про приєднання почалися з Чорногорією в 2012 році та з Сербією у 2014 році. Перед будь-яким подальшим кроком, балканські країни повинні забезпечити більшу стабільність між ними, було сказано також у Софії.
Побоювання Брюсселя пов’язані, серед іншого, з напруженістю між Сербією та її колишньою провінцією Косово, чия одностороння декларація про незалежність ще не визнана п’ятьма державами-членами, серед яких і Румунія. Це лише один приклад напруженості в регіоні, який ще не повністю стабілізувався, через два десятиліття після розпаду колишньої Югославії.
Президент Клаус Йоганніс, який представив Румунію на зустрічі в Софії, оцінив, що Декларація Саміту відображає зобов’язання Союзу в регіоні Західних Балкан, а також прихильність до принципу власних заслуг, в тому сенсі, що кожен партнер оцінюється індивідуально згідно з досягнутими результатами.