Закон України ”Про освіту” на порядку денному ПАРЄ

Парламентська асамблея Ради Європи у четвер, 12 жовтня, на прохання румунської делегації проведе термінові дебати щодо українського закону про освіту.

Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
Bogdan Matei, 10.10.2017, 12:00

Новий закон про
освіту, прийнятий в Україні цієї осені, що вважається більшістю експертів
щонайменше недоречним, став темою обговорень у Страсбурзі. Термінові дебати
довкола суперечливого нормативно-правового акту стануть, відповідно до порядку
денного осінньої пленарної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, однією
центральних подій четверга.

Дебати було
запропоновано румунською делегацією та мотивовано занепокоєнням, викликаним
різким обмеженням права осіб, які належать до національних меншин на навчання
рідною мовою. Відповідно до закону, діти етнічних нацменшин зможуть навчатися
рідною мовою лише в дитячому садку та початковій школі, після чого навчання
відбуватиметься лише українською мовою.

Колишній міністр
закордонних справ, сенатор Тітус Корлецян, який очолює румунську делегацію і є
віце-президентом ПАРЄ, розповів нашому кореспонденту в Страсбурзі, які
очікування має від дебатів, що пройдуть 12 жовтня: Я сподіваюся, що це будуть
чесні дебати, які призведуть до правильної реакції української влади з
переформулювання цього закону, прийняття висновків експертів Венеціанської
комісії щодо цього закону та внесення змін до закону, який різко обмежує права
та захист національних меншин в Україні, в тому числі румунської.»

Майже півмільйона
етнічних румунів живуть у сусідній державі, більшість із них на східних
румунських територіях, анексованих у 1940 році після ультиматуму колишнього
Радянського Союзу, які Україна успадкувала в 1991 році як
держава-правонаступниця. Аналітики кажуть, що, на тлі відкритого конфлікту з
Москвою, дії української влади фактично спрямовані проти мільйонів етнічних
росіян на сході та півдні України, а інші громади: румунська, угорська,
болгарська, грецька, стали побічними жертвами.

Минулого місяця
міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його колеги з Будапешта,
Софії та Афін підписали спільний лист главі МЗС України та
керівникам низки європейських організацій з питань захисту нацменшин, в якому
висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із прийняттям нового
українського закону про освіту.

Теж у вересні, в
Бухаресті, румунські парламентарії продемонстрували незвичайну одностайність,
прийнявши декларацію, в якій закликають сусідню державу переглянути нормативно-правовий
акт. У документі зазначається, що румунські депутати та сенатори із
занепокоєнням та максимальною увагою стежать за розвитком подій після прийняття
закону і закликають до якнайшвидшого врегулювання ситуації, що утворилася,
добросовісно, в дусі співпраці та з суворим дотриманням європейських стандартів в сфері захисту національних меншин.

У свою
чергу Президент Клаус Йоханніс після зустрічі зі своїм українським колегою в
кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку прийняв рішення відкласти на
невизначений термін запланований на жовтень візит в Україну.