21 – 27 квітня 2019 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Leila Keamil, 27.04.2019, 11:58
Т.в.о. міністрів юстиції,
європейських фондів та румунів звідусіль
Президент Румунії Клаус Йоханніс у
середу прийняв пропозиції прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на посади тимчасово
виконуючих обов’язки голів трьох відомств. Таким чином віце-прем’єр-міністр Ана
Бірчалл взяла на себе повноваження т.в.о. міністра юстиції, міністр фінансів
Єуджен Теодоровіч став т.в.о. міністра європейських фондів, а міністр з питань
ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефан Опря буде т.в.о.
міністра з питань румунів звідусіль. Глава уряду пілся великодніх свят
має визначитися з подальшим складом кабінету міністрів. Лідер соціал-демократів
Лівіу Драгня запевняє, що чинна керівна коаліція СДП-АЛДЕ є стабільною і має на
30 голосів більше ніж потрібно для зміни складу уряду. Опозиційна
Націонал-ліберальна партія стверджує, що чергова зміна міністрів, спочатку
особами, які на думку глави держави не відповідали кваліфікаційним вимогам
даних посад, а потім тимчасово виконуючими обов’язки міністра, свідчить про
безвідповідальність чинної влади. Нагадаємо, що міністр юстиції Тудрел Тоадер
подав у відставку після того як соціал-демократи відкликали свою політичну
підтримку оскільки той відмовився поставити свій підпис під суперечливими
терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. Міністр європейських фондів Рована Плумб
та міністр румунів звідусіль Наталія Інтотеро пішли у відставку, оскільки
балотуються в депутати Європарламенту.
Парламент вніс
зміни до ККР та КПКР
Палата депутатів
схвалила законопроект про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був прийнятий
минулого тижня Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином
були внесені поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли фільтр
конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень -
скорочення строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку,
після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
відбування покарання та скасування статті про службову недбалість. Спікер Палати
депутатів і лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня каже, що всі схвалені
поправки є конституційними, але опозиція вважає ці зміни ударом по верховенству
права. Опозиційні партії кажуть, що прийняті депутатами зміни до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів у затвердженій Сенатом формі підривають демократію.
І президент Клаус Йоханніс розкритикував спосіб у який депутати схвалили ці
поправки. На зустрічі у Бухаресті з представниками Венеційської комісії глава
держави висловив жаль з приводу того, що в даний час Румунія перебуває в
ситуації, коли уряд займається законодавчою діяльністю, а парламент лише бере
до відома. У свою чергу, Європейська Комісія заявила, що ретельно проаналізує відповідний
законопроект і вирішить, які кроки мають бути вжиті. Представник Єврокомісії
заявив, що Брюссель дуже чітко озвучив свою позицію щодо верховенства права в
Румунії, додавши, що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.
Клаус Йоханніс оголосив
питання, що будуть винесені на референдум 26 травня
Президент Клаус Йоханніс
у четвер оголосив два питання, що будуть
винесені 26 травня на референдум щодо правосуддя. Це: «Чи згодні ви із забороною
амністії та помилування за корупцію?» та «Чи згодні ви із забороною прийняття урядом
термінових постанов у сфері корупційних правопорушень, паралельно з розширенням
права оскаржувати ці постанови в Конституційному суді?». У середині квітня парламентарії
на спільному засіданні двох палат законодавчого органу Румунії схвалили
ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня,
одночасно з виборами до Європейського Парламенту. З такою ініціативою президент
виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя,
здійснених парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі
критики як в країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. У березні
глава держави обговорив це питання з представниками суддів та прокурорів, а
також з представниками громадянського суспільства.
Вибори до Європарламенту
27 квітня у
Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту. Майбутні
вибори євродепутів, які пройдуть в країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть
надзвичайно важливими для майбутнього держав-членів і для європейського
співтоварисвта загалом. Цього разу 751 депутат Європарламенту обиратимуться
шляхом загального голосування громадян 28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит
буде схвалена британським парламентом до 23 травня Великобританія не братиме
участь у цих виборах, а кількість євродепутатів скоротиться до 705. Румунія
матиме 33 депутати в Європарламенті нового скликання, на одного більше
порівняно з попереднім складом ЄП. Міністерство закордонних справ Румунії на
цьому тижні презентувало Довідник
закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського Парламенту.
Він містить, серед іншого, інформацію для громадян Румунії, які проживають за
кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня, зокрема відомості
про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно мати при собі для
голосування і про процедуру голосування. Так само у ньому зазначені
повноваження Міністерства закордонних справ та Постійного виборчого управління в
контексті виборів до Європейського Парламенту.
Румунські заробітчани
масово повертаються додому на свята
У цей період румуни
які живуть і працюють за кордоном масово повертаються на Батьківщину на Великдень, щоб
відзначити свято в колі родини і друзів. Передпунктамипропускуутворилисявеликічерги. Для ефективного
управління потоками на митних пунктах Прикордонна поліція залучила додатковий
персонал.
