Орадська фортеця – 9 століть історії
Орадська фортеця, одна з небагатьох бастіонних фортець в нашій країні, є символом міста та центральним пунктом культурних заходів.
Христина Манта, 29.08.2021, 07:11
Сьогодні ми вирушаємо на північний
захід Румунії до міста Орадя. Однойменна фортеця, одна з небагатьох бастіонних фортець в нашій країні, є символом міста та
центральним пунктом культурних заходів.
Археологічні
дослідження встановили місце розташування цього першого міського центру під
нинішнім відбитком міста Орадя. Перша споруда спочатку була зведена в кінці XI століття на
острові, розташованому між рукавами ріки Крішул Репеде та Пеца, у заболоченому
та лісистому районі. Сюди, в район, що носить назву Сад оленів, угорський
король Ладіслав приїжджав на полювання, звівши першу будівлю – церкву,
присвячену Пресвятій Діві Марії. У легенді розповідається про те, що одного
вечора в 1092 році, коли угорський король Ладислав I полював у краю Крішів на
оленів, на широкій галявині, що охоронялася з обох боків рукавами ріки Крішул
Репеде, ранковий туман огорнув всіх. Король швидко заснув, і уві сні йому
показалися двоє ангелів, які порадили побудувати там монастир на честь Пресвятої
Богородиці. Він назвав це місце Варад, а навкруг монастиря побудував фортецю,
яка століттями стояла на захист християнства.
У 1619 році трансільванський
принц Габрієль Бетлен розпочав всередині фортеці будівництво унікального палацу
зі стінами, паралельними із зовнішніми стінами фортеці, в п’яти кутах яких було
побудовано по одній вежі. В основі палацу лежить проєкт італійського архітектора
Джакоми Ресті з Верони. Після смерті принца Габрієля Бетлена будівництво було
продовжено принцом Георгієм Ракоці I
(1630-1648 рр.), а згодом Георгієм Ракоці II
(1648-1660 рр.). Княжий палац, унікальний в Трансільванії, був завершений в
1650 році в стилі пізнього Відродження. Рів, що оточує фортецю, нагадує про
важливу оборонну роль, якою була наділена ця споруда, і яку протягом століть
вдалося завоювати лише тричі. Завглибшки 4 метри та завширшки 50 метрів, рів був
заповнений термальною водою зі струмка
Пеца, а також холодною водою з Крішул Репеде, що запобігало замерзанню води та
завоюванню фортеці взимку.
У наші дні, Орадська фортеця є однією з найважливіших пізньосередньовічних
архітектурних пам’яток Трансільванії та країни, взагалі. Це
місце, де історію міста можна найкраще відчути і побачити. Фортеця була відкрита з 2015
року після тривалого процесу реставрації
будівель, внутрішнього двору та моста. Зараз Орадська
фортеця є центральним пунктом культурних заходів, від середньовічних
фестивалів до кіновечорів, проведених на траві в парку Фортеці. Йонуц Чорба, заступник директора Музею міста Орадя,
каже, що турист має безліч причин провести вільний час у фортеці Орадя: «Перш за все, фортеця
має майже тисячолітню історію, багату та різноманітну. З
часом вона була твердинею і місцем оборони, але також була
єпископським центром, релігійним центром, на початку свого існування. У
фортеці упродовж часу було поховано декількох королів та королев. Серед
них – Ладислав I, який заклав, так би
мовити, фундамент фортеці. Після
смерті його було зараховано до
лику святих. Також Андрій
II, король Угорщини, Ладислав IV Куман, Сигізмунд Люксембурзький, король
Угорщини, імператор Римсько-німецької імперії, його дружина, королева Марія,
королева Беатрікс, дружина Карола Роберта Анжуйського, у тому числі дочка господаря Волощини Ніколая Александру була також
похована у фортеці Орадя. На жаль цих могил у нашій фортеці вже не має».
Йонуц Чорба, заступник директора Музею м. Орадя
наводить інший вагомий аргумент щодо важливості цього пам’ятника: «У середньовіччі Орадська фортеця була місцем зустрічі
багатьох коронованих голів для обговорення різних питань та укладення
договорів. Хочу навести приклад зустрічі, що відбулася наприкінці березня 1412
р. між Сигізмундом Люксембургським, з одного боку, та королем Польщі
Владиславом Ягайлом. Вони домовилися щодо політики проти Османської імперії,
яка була дедалі агресивнішою на Балканах. Хочу сказати вам, що у фортеці Орадя побували
упродовж часу Андрій III Угорський, Людовик Великий, Матія Корвін, Міхай Хоробрий,
Йосиф II або, не так давно, імператор Франц Йосиф».
Після поховання в Орадській фортеці короля Ладислава I, він був зарахований до лику святих, ставши Ладиславом I Святим. Невдовзі його місце поховання було перетворене на місце паломництва. Кажуть, що в Середньовіччі, Орадя
була своєрідною Компостелою Центральної Європи, бо паломники приходили молитися до
могили святого короля. Пізніше, в епоху Відродження, фортеця була промоутером цієї
течії, оскільки тут розміщувалася штаб-квартира римо-католицького Єпископства. Активна участь єпископів у розвитку культурного життя
перетворила фортецю Орадя в XV столітті на один з найважливіших європейських центрів Гуманізму
та Відродження. У фортеці була велика бібліотека з книгами, привезеними з
Італії, своєрідний притулок Literarum, місце зустрічей великих тогочасних вчених-гуманістів,
католицька капітульна школа, де також навчався великий вчений-гуманіст Ніколаус
Олахус, а також астрономічна обсерваторія, яка встановила нульовий меридіан
карт в Орадії протягом декількох століть. Цей меридіан проходив крізь Фортецю, будучи
локалізований тут австрійським фізиком Георгом фон Пеуербахом, за наполяганням видатного
гуманіста, єпископа Орадії Іоана Вітязя.
