Місто Фелтічень
Розташоване в Долині річки Шомуз, на європейській дорозі E85, місто Фелтічень є важливим пунктом зв'язку в північно-східній частині Румунії або місцем відпочинку по дорозі до відомих у всьому світі буковинських монастирів.
Христина Манта, 21.03.2021, 05:38
Розташоване в Долині річки Шомуз, на європейській дорозі E85,
місто Фелтічень є важливим пунктом зв’язку в північно-східній частині Румунії
або місцем відпочинку по дорозі до відомих у всьому світі буковинських
монастирів. Фелтічень
– маленьке провінційне містечко, яке манило протягом довгого часу красою
природи багатьох діячів румунської культури і науки. Літературознавець Джордже
Келінеску розмістив його на третьому місці, після Бухареста і Яс, з точки зору
кількості особистостей, які народилися або оселилися тут протягом часу.
У місті Фелтічень, мандрівник зможе відвідати
Меморіальний будинок-музей письменника Михаїла Садов’яну, Школу Іона Крянге,
Музей вод Міхая Беческу, Музей мистецтва імені Іона Ірімеску, Галерею видатних особистостей
міста, вулицю байкаря Іона
Крянге, на якій розташовані більш ніж 15 меморіальних будинків, 12 православних
церков, римо-католицька, євангельська і баптистська церкви, синагога і одно з
найбільших єврейських кладовищ в Румунії.
Засноване в 1780 році господарською грамотою
Костянтина Води Морузі, місто Фелтічень було резиденцією повіту Бая та важливим
комерційним центром регіону. Після приєднання Трансільванії і Буковини до
Австро-Угорської імперії, чимало єврейських купців оселилися тут, щоб позбутися
податків і зборів імперії, близько 80% населення міста будучи єврейським. У ті
роки фелтіченський ярмарок прославився у світі, будучи другим за величиною в
Європі після Лейпцизького. Внаслідок цього почали розвиватися будівництво і
ремесла, а також чимало культурних журналів побачили світ у той період. На
жаль, як це сталося в багатьох містах Румунії під час комунізму, багато з цих
будинків було зруйновано, і Фелтічень було перетворено на промислове місто.
Тепер, через 30 років від революції 1989 року, у місті майже не має виробничої
діяльності і це мальовниче місто повернуло собі ідентичність культурного,
наукового та релігійного центру.
Чи знаєте ви, що
перший нейрохірург жінка в світі, Софія Іонеску Огрезяну, і перший командир
жінка судна ВМС Румунії Анджела Лефтереску народилися у місті Фелтічень? Ані ми
не знали цього, але довідались про це від кураторів чотирьох музеїв міста,
працівників мерії, учителів, священиків і пересічних громадян цієї «Малої
Флоренції Румунії, як називали місто Фелтічень в минулому. Гостинні і
спокійні мешканці міста страждають від невиліковної хвороби, яскраво вираженої
місцевим патріотизмом. Ось, як охарактеризував свої почуття скульптор Іон
Ірімеску: Туга моя за Фелтічень є постійною. Цей куточок світу, де б я не знаходився,
глибоко укорінилося в моєму серці, в розумі, спогадах… Ось чому я найкраще працював
тут». Меморіальний будинок-музей письменника Міхаїла Садов’яну, розташований на
вулиці Іона Крянге, нібито ховається за хвіртку з карнизом серед Спокійного
саду. Цей будинок, до якого Садов’яну приходив аби відпочити, був побудований
за планами самого письменника, будучи місцем, де він написав третину своїх
літературних творів.
В Галереї почесних людей турист може ознайомитися з великою колекцією
листів, рукописів, фотографій, особистих предметів, що належать більш ніж 50
особистостям міста. В Художньому музеї імені Іона Ірімеску виставлена найбільша
його постійна колекція експонатів в Румунії, з більш ніж 300 творів скульптури
і понад 1000 робіт графіки. Наступника Пачурі, Жалі та Бринкуша, Іона Ірімеску
називали скульптором душ, через метафорично-символічний підтекст
його творів. Музей вод імені Міхая Беческу є музеєм школою, оскільки в ньому
виставлені збережені у формаліні тварини, акваріуми, діорами, місячний глобус,
а також єдиний у світі земний глобус, який представляє форми підводного
рельєфу. Академік Міхай Беческу працював з Емілем Раковіце і Григорієм Антипою,
виявив понад 80 морських тварин та заклав основи цьому музею у місті Фелтічень.
Приємно відвідати місто Фелтічень під час
ярмарку у дні Св. Пророка Іллї за григоріанським календарем (18, 19 і 20
липня), коли проводяться спектаклі і місцеві майстри-ремісники продають свої
твори. Це – провінційне місто, яке до цих пір зберігає традиційні звичаї. Під
час Пасхальних свят, мешканці збираються у церквах, щоб освятити писанки та
калачі, а музеї організують виставки ікон на склі та писанок.
