Ascultă Live

Ascultă Radio România Internațional Live

У Клуж-Напоці відсвяткували 225-ту річницю з часу видання „Енеїди” Івана Котляревського

13 травня в приміщенні Університету імені Бабеша-Бойоя в Клуж-Напоці пройшов захід присвячений 225 річниці з часу виходу у світ твору «великої сили і краси» - «Енеїди» І. П. Котляревського.

У Клуж-Напоці відсвяткували 225-ту річницю з часу видання „Енеїди” Івана Котляревського
У Клуж-Напоці відсвяткували 225-ту річницю з часу видання „Енеїди” Івана Котляревського

, 06.07.2023, 07:06

13 травня в приміщенні Університету імені Бабеша-Бойоя в Клуж-Напоці пройшов захід присвячений 225 річниці з часу виходу у світ твору «великої сили і краси» – «Енеїди» І. П. Котляревського. Ця поема своєю появою розпочала «новий етап розвитку української літератури» та залишається «цікавим історико-культурним надбанням», а тому організатори – місцеве керівництво Союзу українців Румунії у партнерстві з відділом української мови та літератури вищезгаданого університету – не залишили без уваги цю дату в літературному календарі.

У вступному слові голова Клузької
філії СУРу пан І. Гербіл підкреслив приналежність «Енеїди» І. Котляревського до «100
найкращих творів української літератури за версією ПЕН клубу України». Він розповів
і про неавторизоване автором перше видання цієї поеми 1798 року в Санкт-Петербурзі «зусиллями багатого
конотопського поміщика, …яке було орієнтоване на російського читача і тому наприкінці
містило українсько-російський словник, у якому надавалося тлумачення слів так
званого «малоросійского нарѣчія» для російськомовних читачів». І хоча факт
такого видання розлютив Котляревського і він «зганьбив її авторів», на
думку дослідника Сергія Єфремова все-таки це було зроблено в першу чергу з «бажання
поділитися з громадою цікавою літературною новинкою», а не з якимось іншими
корисними чи нечистими помислами.

ucra-denisa-cozaciuc.png

У першій доповіді «Роль
Котляревського у модернізації української літератури», яку зачитала
студентка 3 курсу Деніса Козачук, авторка виділяє І. П. Котляревського як «обдаровану
людину та чудовий талант від Бога». Фахівці називали його
«досконалим майстром слова, який літературну ниву […] засіяв новими літературними
формами, дав їй свіжий зміст і чисту народну мову.» Дівчина звертає увагу на такі всім відомі класичні твори
Котляревського як «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», якими
автор довів здатність розмовної мови до «творення високохудожньої літератури».
Поява творів Котляревського стає початком відходу «у
минуле традиційної
форми книжної мови, розрахованої на обслуговування самих тільки освічених кіл
суспільства. В літературу дедалі активніше проникає народна розмовна мова, …народна поезія, фольклор як художній літопис життя,
історії, світобачення…» Через це в літературі Котляревський вважається «зачинателем
нової української літератури», а після нього «українське письменство
приймає характер новочасної літератури, стає чимраз ближче реального життя, чимраз
відповідніше до його потреб», – зауважила студентка на завершення.

ucra-ioan-papariga.png

У презентації румунською Івана-Аліна
Папаріги на тему: «Еней Котляревського – більш гуманний герой» студент
першого курсу, за його ж словами, «прямо продемострував гуманність Енея Котляревського
в порівнянні з іншими героями класичної літератури.» В першу чергу
доповідач досить детально порівняв класичну «Енеїду» Вергілія та варіант
Котляревського з точки зору опису головних героїв, сюжету, мови творів тощо.
Він також зазначив, що «….російське міщанство веселилося і критикувало
твір, бо вбачало в ньому відображення того, що може передати українська мова -
лише кумедну пародію на класичний твір і не більше…» В результаті
порівняльної характеристики доповідач дійшов висновку, що в однойменному творі
українського письменника «крім імен персонажів і сюжетної лінії, з
Вергілієвого епосу нічого не збереглося.» Більше того, він погоджується з
думкою, що «твір Котляревського – це набагато більше, а саме сатира на
мораль українського суспільства кінця XVIII-го ст.» Вже в своїх висновках студент
говорить: «Еней Котляревського …- це образ козака, образ українця. …Український народ
може насолоджуватися образом Енея Котляревського як національним символом, символом
гордості та сили простого українця.» В кінці доповіді, завершуючи дослідження про способи досягнення
Котляревським більш гуманного героя, хлопець згадав таких відомих класичних
персонажів як Цезаря у Шекспіра та Гуллівера у Свіфта. Вони теж, не дивлячись
на свою героїчну чи символічну сутність, набувають різних елементів, ознак простої
людини. «Проте підхід Вергілія та Котляревського є природніший, невимушений,
який змушує простого читача поставити себе на місце героя, навіть більше -
уявити себе в тих місцях та побачити їх очима чи то Енея, чи то
троянців/козаків,» – завершив доповідач.


До цього оригінального порівняльного
огляду «Енеїди» долучилася доктор-лектор філологічних наук М. Гербіл, зачитавши
уривок з третьої частини «Енеїди». В цьому фрагменті описана подорож головного
героя в пекло в такій манері, що переконує деяких дослідників в тому, що це є
відображенням саме народної уяви про це місце – новий елемент, який до
Котляревського не використовувався в літературній українській мові. Інший елемент
– просту повсякденну мову – можна було легко помітити в іншому фрагменті з
першої частини поеми, яку було зачитано пізніше на заході.

На стислому аналізі творчості
І. П. Котляревського та його поеми «Енеїда» разом з коротким оглядом життєвого і
творчого шляху митця була зосереджена документальна стрічка, яку було переглянуто
в продовжені заходу. «Старту процесу народження української літератури дав
Котляревський, підхопив – Квітка-Основ’яненко, кульмінацією стала творчість
Тараса Шевченка,» – підкреслив вже на початку ведучий роль Івана Петровича
в нашій літературі. А в кінці було наголошено на тому, яке значення мала робота
цього митця і поза межами України: «Так завдяки літературному подвигу Івана
Котляревського всі філологи світу дізналися і визнали українську мову.»

ucra-jessica-bilcec.png

«Український народ у Енеїді і
сьогодні» був заголовок останньої доповіді, яку зачитала Джесіка Більчик.
Вже на початку дівчина нагадала про велику популярність «Енеїди», яку автор
створював протягом 30 років: «І. Котляревський був відомий не тільки серед
українців, а й за межами своєї землі. Про нього писали різні журнали Англії,
Франції та Італії. Але ще до того «Енеїду» з автографом Котляревського дбайливо
зберігав імператор Олександр І. Примірник твору також був у особистій
бібліотеці Наполеона І Бонапарта.» Далі студентка другого курсу
українського відділення в живій і простій формі виділила головне і важливе в
сюжеті поеми та засоби зображення, використані поетом. Вона цікаво висвітила тему
актуальності «Енеїди»: «225 років тому,
Котляревський усвідомив та допоміг і читачам зрозуміти наскільки прекрасна
українська мова, а ще й наскільки цінна вона для волі українського народу.
Зараз, українці знов усвідомлюють цінність другої наймелодійнішої мови у світі.» А далі доповідачка додала: «У 1798 році була
написана перша друкована українська книга живою народною мовою. Сьогодні, у
2023 році пишеться жива історія у серці кожного українця, тією самою співучою
українською мовою.» У підсумках вдумлива студентка пояснила своє бачення
позачасової вартісності «Енеїди» для українців, з яким погодилися всі учасники
цього заходу: «У той час, світ захоплювався Енеїдою та зображеною у ній
культурою. …Багатий фольклор, різнобарвні костюми, привабливі й смачні
страви, таємничі народні вірування, сміливі персонажі, волелюбність – всі ці
елементи не перестали ніколи дивувати і свідчити про незмінний український
народ. І не перестануть. Тому що краса – незмінна, а наш народ – прекрасний.»

(Авторка: Ольга Сенишин)

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company