Ascultă Live

Ascultă Radio România Internațional Live

Українська громада відсвяткувала 300 років з дня народження Григорія Сковороди

В 2022 році виповнилося 300 років від дня народження відомого українського мислителя 18 століття, засновника філософії та просвітителя, поета та першого байкаря, вправного музиканта і співака Григорія Савича Сковороди.

Українська громада відсвяткувала 300 років з дня народження Григорія Сковороди
Українська громада відсвяткувала 300 років з дня народження Григорія Сковороди

, 22.12.2022, 08:24

В 2022 році виповнилося 300 років від дня народження відомого українського мислителя 18 століття, засновника філософії та просвітителя, поета та першого байкаря, вправного музиканта і співака Григорія Савича Сковороди (1722-1794). У зв’язку з цим по всій Україні планувалася ціла низка гучних святкувань. Це мав бути рік Сковороди – видатної постаті, якій не зважаючи на зміну декількох епох, вдається залишатися близьким і сучасним для нових поколінь. Злочинний напад росії та її військові дії не дали змоги втілитися цим планам, але й не перешкодили українцям відсвяткувати круглу річницю. Українська громада міста Клуж-Напока, Румунія, 10 грудня приєдналася до цієї хвилі святкувань, провівши подію присвячену Г.С.Сковороді. Вона відбулася в приміщенні місцевого осередку Союзу українців Румунії, який організував її у співпраці з відділом української мови та літератури при Філологічному факультеті Клузького університету імені Бабеша-Бойоя.

Пісня гурту Океан Ельзи «Не твоя війна» у виконанні Кароліни Астафьєвої під супровід електрогітари стала оригінальним відкриттям заходу. В цій пісні йдеться про внутрішню боротьбу кожного з нас та про боротьбу в суспільстві, вона вважається відгуком на події, котрі відбуваються у країні останнім часом. Але для нас вона стала ще й своєрідним містком між проблемами сьогодення та Сковородою, який навчав про життя і про те, як стати щасливим. У продовженні головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», а також організатор «Клубу української малечі», Людмила Дорош зачитала роботу «Життя і творчість Григорія Сковороди». В ній було згадано головні відомі етапи навчання Григорія Савовича, його подорожі та викладацька діяльність. Перші письмові роботи Сковороди є поезіями, а далі з’явилися філософські трактати і твори, прозовані байки та інше. «Особливість творів Сковороди полягає в тому, що в ліричних поезіях він філософ, а у філософських працях – лірик», – виділила доповідачка. Вона також більш детально розповіла про особливості його байкових творів, про найкращі ліричні твори та про його філософські переконання. Одним з таких простих, але все ще актуальних поглядів є «… що в природі – краса, гармонія, а в суспільстві – несправедливість, і щоб змінити макросвіт (навколишнє), треба кожному змінити мікросвіт (тобто себе самого). З цією думкою тісно пов’язана його ідея сродної праці: пізнавай себе, а пізнавши – удосконалюй.» На завершення пані Дорош підкреслила: «Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури. Тому широко відзначаються ювілеї мандрівного філософа, його іменем названо вулиці, школи, заклади освіти та культури,…про нього написано чимало книжок і статей.»

Документальні стрічки про життя Сковороди та його афоризми стали доповненням до базової інформації, наданої в першій доповіді. Ілюстрацією його поетичної майстерності стало декламування двох віршів зі збірки «Сад божественних пісень». Вчителька англійської мови з міста Черкаси пані Тетяна Водолєєва зазначила, що більшість творів цієї збірки були написані в той час, коли Сковорода перебував в селі Коврай, що на Черкащині. Вона художньо зачитала вірші «О спокою наш коханий! де тебе знайти в наш час?…» та найбільш відомий поетичний твір мислителя «Всякому місту звичай і права». Не обійшлося і без байок, які зачитали члени клузького осередку СУР та гості заходу.

«Людина у філософії Г. С. Сковороди» є темою другої доповіді, яку зачитав доцент І.Гербіл. Перед тим, як ознайомити нас з загальними рисами філософії Сковороди та її головними постулатами, викладач підкреслив: «Основне спрямування його праці зводиться до дослідження людини, її існування. Науку про людину та її щастя Сковорода вважав найважливішою з усіх наук.» Цікавими і для нас сьогоднішніх є такі поняття цього мислителя, як насичення світу протилежностями тобто його двонатурність, про єдності протилежностей і їхню невід’ємність та взаємопов’язаність, а також поділ усього сущого на три специфічні види буття – «світи». На його погляд «усі люди рівні перед Богом, але разом з тим вони є нерівними, тому що мають різну натуру.» Сковорода також бачив щастя, як мир душевний, як «вміння жити у Богові, у гармонії з природою, у мирі з людьми і власною совістю». Розкриваючи значення вчення українського мислителя, доповідач виділив: «Філософія Г.С.Сковороди є прекрасним прикладом існування філософії українського духу як динамічної, здатної до розвитку і постійного вдосконалення оригінальної системи поглядів, ідеалів, вірувань, надій, любові, честі, совісті, гідності і порядності; вона є своєрідним пошуком і визначенням українським народом свого місця в суспільно-історичному процесі, закликом до гуманізму і сродної людській природі дії.»

У продовженні сім’я Астафьєвих запропонувала переглянути відео стрічку, яку вони створили для національного конкурсу про Г.С.Сковороду і в якій використали спеціально написаний для цього вірш. Стрічка зайняла перше місце у Харківській області, де сім’я з трьома неповнолітніми проживала до війни. У ній старша дочка подружжя – Кароліна – подорожує по місцях, пов’язаних зі Сковородою, та розповідає про важливі, цікаві факти з його творчої та наукової спадщини. Вона також використовує його афоризми та робить висновки про значення цієї історичної постатті для українців. А на завершення пан Артем Астафьєв показав як виглядають сьогодні місця, де вони ще недавно робили відео. В гімназію Кароліни влучила ракета і будівля зараз в аварійному становищі. Також зазнали пошкоджень Харківський педагогічний університет ім. Сковороди і памятник біля нього. А музей-садиба Сковороди в селі Сковородинівці було цілеспрямовано знищено росіянами ще на початку їхнього вторгнення. На щастя, цю садибу можна відвідати віртуально і хоча б так побачити вже не існуючі експонати.

Завершував передсвяткову подію виступ хору Клузької філії СУР з відомими колядками, які підхопили практично всі учасники. «У нас після того, як колядники гарно заколядують на Різдво, завжди промовляють такі побажання: «А за цим словом бувайте здорові, щоб ці свята пережили і за Рік діждали», – нагадав пан Володимир з України. Він додав, що «зустрічаючи прийдешнє Різдво та Новий Рік за кордоном, хотілося б повернутися до рідних домівок після перемоги над ворогом. Я вірю, що ми зможемо вже в мирному 2023 році приїхати до Румунії, зібратися знову в Союзі українців у Клужі, і в надзвичайно відкритій, доброзичливій атмосфері щоразу й по-новому відкривати для себе Григорія Сковороду, та пам’ятати його заповіді про людські цінності у ставленні кожного до життя, природи, людини, держави, влади, а особливо до України й про те, що ми переможемо лише тоді, коли усвідомимо, що за Україну треба не вмирати, а вбивати ворогів, які зазіхають на нашу рідну землю. Сковорода ще тоді заохочував мислити, пізнавати самого себе, міняти самого себе, бо це було і залишається правдивим шляхом до змін вагомих в нас та довкола нас», – звернувся наш гість з України до присутніх, спонукаючи до проактивної життєвої позиції і відповідального способу життя за геніальним й пророчим вченням Григорія Савича Сковороди.

(авторка: Ольга Сенишин)

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company