Фестиваль «Співжиття»
Сучавська філія Союзу українців Румунії організувала 29 травня 2022 року в селі Негостина Сучавського повіту новий випуск фестивалю «Співжиття», за фінансове сприяння СУР-у.
Христина Штірбець, 21.07.2022, 08:10
Сучавська
філія Союзу українців Румунії організувала 29 травня 2022 року в селі Негостина
Сучавського повіту новий випуск фестивалю «Співжиття», за фінансове
сприяння СУР-у. У цьому році взяли участь солісти, вокальні й танцювальні колективи етнічних українців, вірменів, рромів та поляків з Румунії, румунський колектив, а також заслужена артистка України Ірина
Стиць. Метою фестивалю було зібрання нацменшин докупи, разом з румунами, щоб популяризувати народні пісні, танці й традиції, заохочувати міжкультурний діалог та взаємну повагу.
Серед
українських колективів та солістів були: вокально-інструментальний гурт Сучавської
філії СУР, танцювальний гурт «Коломейка»,
солістка Алексія Фрасенюк, танцювальний ансамбль «Козачок», танцювальний гурт «Червона
калина», «Негостинські голоси», «Полонинка»,
«Веселка», «Голос полонини», «Задунайська
січ», «Весна», «Мікулянка» та солістка Аделіна Слусаріук. На сцені також
виступили гурт румунів «Буковинcькі бруньки», гурт вірменів «Hayakaghak», гурт поляків
«Мала Пояна», гурт рромів «Квіти Гулії». У
ході фестивалю відбувся також парад народних костюмів. Члени народних колективів
представили свої традиційні костюми, що передаються від покоління до покоління.
На урочистому відкритті перед
учасниками і гостями фестивалю виступили представники нацменшин та інші
офіційні особи. У своїх привітальних виступах вони відмітили свою радість з
того приводу, що цей фестиваль продовжується, оскільки така подія відіграє
значну роль у збереженні культурних цінностей, взаємоповаги, толерантності та
мирного співжиття. Слід уточнити, що на Буковині проживають аж 12 нацменшин,
які мають гарне ставлення до ближнього та до духовних надбань кожного зокрема.
Після параду, народні колективи та
солісти зачарували своїми піснями і танцями, а також хореографією, присутню
публіку в Будинку культури села Негостина. Фестиваль дав можливість мешканцям
села Негостина та гостям пізнати духовні цінності, традиції, звичаї та народні
костюми нацменшин, а також мажоритарного румунського населення. Фестиваль «Співжиття»
організується щороку в різних місцевостях Буковини, де компактно проживає
українська громада.
На фестивалі «Співжиття» була присутня і вчителька Негостинської восьмирічної школи Крістіна Кідеша, член Комісії з питань куьтури Союзу українців
Румунії та член вокального гурту Сучавської філії Союзу українців Румунії, яка поділилася
своїми враженнями: «На фестивалі «Співжиття» я брала участь
разом з вокальним гуртом Сучавської філії СУР. Я можу ствердити, що цей
випуск фестивалю відбувся на високому рівні. На сцені будинку культури села
Негостина виступили представники польської, вірменської, циганської та
української меншин Румунії, та румнський колектив, які зачарували публіку своїми танцями, піснями та
народними костюмами. Однією з пісень, яку виконав гурт Сучавської філії СУР,
під керівництвом пані Зірки Янош, була «Ой у лузі червона калина», яку ми
присвятили Україні. Іншу пісню виконала учениця п’ятого класу Ліцею імені Лацку
Воде міста Сірет, Алексія Фрасинюк у супроводі нашого гурту. Гарно виступили
члени танцювального гурту «Червона калина» з Негостини, які з нетерпінням
чекали цей фестиваль, тому що мали можливість виступити у своєму рідному селі.
Для цього вони доклали всі зусилля, щоб їхній виступ пройшов на високому
рівні. Надзвичайні враження та глибокі почуття передала публіці заслужена
артистка України Ірина Стиць. Це був винятковий момент. Фестиваль «Співжиття»
мабуть залишається моїм улюбленим, тому що він з’єднує меншин, які проживають в
Румунії та дає їм можливість показати свою культуру, слухати народні пісні,
побачити надзвичайні танці та прекрасні костюми кожної меншини. Можу сказати,
що фестиваль пройшов успішно і залишив приємні враження.»
Учитель Балківецької восьмирічної школи Петро Шойман, керівник танцювального
ансамблю «Козачок» розповідає про участь ансамблю
у фестиваль «Співжиття»: «Ми всі
радіємо, коли маємо можливість знову зустрічатися на таких прикрасних
фестивалях і бачити зокрема дітей, які продовжують традиції національних
нацменшин. Ми всі взяли участь у параді традиційних костюмів, в якому всі
змогли представити свої костюми. У свою чергу ансамбль «Козачок» як завжди був
присутній. На цьому гарному національному фестивалі «Співжиття» ми мали
можливість знову зустрітися з нашими друзями: румунами, поляками, вірменами,
циганами та українцями з Тулчанського, Тіміського та Марамороського повітів. Я
був дуже радий бачити таких гарних дітей одягнених у прекрасних костюмах.
Ансамбль Козачок, яким я керую виконав на сцені традиційний український
танець «Гопак». Була гарна неділя, яку я думаю, що ми будемо довго згадувати.
Також вітаю тих, що ініціювали цей фестиваль і тих, що організували цей
випуск та Союз українців Румунії, за підтримку та
фінансування.»
З села Луг над Тисою Марамороського
повіту у фестивалі «Співжиття» взяв участь вокальний гурт «Веселка», під
керівництвом вчительки Анни Самбор, яка розповіла про виступ гурту та про
враження, які склалися в неї: «На
цьогорічному фестивалі були запрошені й ми, члени гурту Веселка з Луга над
Тисою Марамороського повіту. Ми щиро вдячні керівництву СУР Сучавського повіту,
пану Іллю Саучуку за запрошення, а також голові Мараморської філії Сур
Мирославу Петрецькому за те, що дав нам таку можливість відвідати прекрасне
село Негостина, поспілкуватися з гарними людьми. З Марамороського повіту
в фестивалі взяли участь «Голос полонини». Ми разом подорожували до Негостини.
Сучава зустріла нас гарною сонячною погодою. Доказом того, що пісня об’єднує
людей, є те, що на свято прибуло багато людей, молоді особи, представників
різних меншин вірменів, поляків, угорців, ромів, німців, які виступили зі
словами подяки. Наш гурт представив кілька українських пісень, які були оцінені
оплесками присутніх . До речі, зал Будинок культури був переповнений. Ми
виконали пісню «Летіла зозуля» про маму, її любов та переживання через те, що
доля її дівчини нещаслива, а також пісню «Зацвіла калина» про свекруху, яка не
любить свою невістку і хоче її розлучити від свого сина, а також гумористичну
пісню «Дала мені мама корову» та кілька лужанських пісень. Саовіваюся, що
глядачам сподобалося, По додрозі додому ми відвідали виставку керамічних
виробів у селі Марджіння та монастир Сучевіца. Ми повернулися з приємними
враженнями, які надовго залишаться у наших серцях і пам’яті зі сподіванням на
майбутні виступи, що заохочуть всіх нас не забувати нашу рідну мову, традиції
та пісні.»
