Prima pagină » Румунія-Україна » Українці в Румунії » 207 річницю від дня народження Т. Г. Шевченка відзначили у Клуж-Напоці

207 річницю від дня народження Т. Г. Шевченка відзначили у Клуж-Напоці

România Internațional, 15.07.2021, 08:14

Місяць березень для української громади Румунії, та й не тільки, є
традиційною порою святкувань, присвячених народженню геніального, талановитого і незрівнянно глибокого
національного українського поета – Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861).
Згадати ще раз тернистий життєвий шлях цього нескореного борця за волю України,
його творчі досягнення в декількох напрямках мистецтва та вплив його творів та
ідей на цілі покоління нащадків зібралася 20 березня 2021 року громада
Клуж-Напоки. Захід, організований викладачами української мови та літератури
паном Іваном та пані Міхаєлою Гербіл, на жаль, було проведено у
форматі онлайн через вже третю хвилю коронавірусу.

Доповіддю на тему: «Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка» було розпочато
цю подію. У вступному слові її автор – пан доцент Іван Гербіл – підкреслив: «Сьогодні просто неможливо уявити українську
літературу, культуру та історію без творчого доробку великого Кобзаря. Його
ліричні твори геніальні, а картини – шедеври українського мистецтва й не лише,
бо Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і
образотворчому мистецтві XIX століття.» Ліричний спадок Тараса Григоровича переповнений
любові до людей, до рідної природи, до землі та до України. Ці багатотональні
почуття автор проявляє в чудових описах краєвидів, в журних розповідях про
тяжку долю українського простолюду, в небаченої сили закликах до правдивої
любові до Батьківщини та її людей, до боротьби за її краще майбутнє. Найбільшу
концентрацію патріотизму знаходимо в його історичних творах, які мали пробудити
у співвітчизників почуття національної гідності і
свідомості. «Тому національно-визвольні
сюжети з історії України …, ідеї героїзму запорозького козацтва, його відваги
й самопожертви у боротьбі за свободу, патріотизм і відчуття рідної нації
займали особливе місце у творчості поета» – звернув увагу пан Гербіл. Він
процитував декілька уривків з найвідоміших Шевченкових робіт, що підтвердили ці
твердження. На завершення пан голова клузької філії Союзу українців Румунії, за
сприяння якої проходять всі подібні заходи у Клужі, зазначив: «Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Старицький, Карпенко-Карий, Микола
Лисенко, Сергій Васильківський, Павло Грабовський, Іван Франко, Леся Українка,
Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Степан Васильченко формувалися і
утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум’ям патріотичних
ідей Шевченка.»

Розуміння Шевченкової лірики та особистий підхід до його
тем продемонстрували теперішні і колишні студенти Клузького університету імені
Бабеша-Бояї. Вони прочитали на українській та румунській мовах декілька уривків
з кобзаревих творів. Чутливою декларацією віршів та хоровим виконанням пісень
на слова Тараса Григоровича українською молоддю Клужу був переповнений і запис
подібного святкування 7-ми річної давності, який було надано нашій увазі. Цей
запис підготувала пані Марія Жіга-Чінар – телеведуча TVR-Клуж, який вже протягом багатьох років є медіа-партнером
наших заходів. Тоді, на події присвяченій 200-тій річниці від народження національного поета України, прозвучали цікаві доповіді, особисті зізнання, професійні
відкриття представників різних поколінь української громади, педагогічних
кадрів, студентів і не тільки.

Цьогорічний захід завершила робота, що за тематикою не
мала відношення до літературної діяльності Т.Г.Шевченка, – «Шевченнко-художник».
Її презентацію зі слайдовим переглядом деяких малярських робіт великого сина
України було розпочато твердженням: «Тарас
Шевченко-художник є не менш важливим ніж Тарас Шевченко-поет, тільки що ця
валентність його творчого генія була або знехтувана або затьмарена його ж
літературними творами, в даному випадку – його лірикою, що привело до неповного
сприйняття багатогранної особистості того, кого ми називаємо Кобзарем
української нації.» Автор цієї роботи – пані доктор-лектор М.Гербіл -
нагадала про вирішальну роль саме нахилу до малювання у долі кріпака та сироти
Шевченка. Адже саме здатність молодого Тараса гарно малювати привела його до
столичного Петербургу і звела з низкою найкращих людей того часу, які не
полінувалися знайти методи і кошти для викупу обдарованого українця з
кріпацтва. Шевченко малював і удосконалювався протягом всього свого життя.
Навіть у засланні, перебуваючи під постійним наглядом, йому вдалося створити
біля 450 малюнків. «Спадщина Тараса
Шевченка у живописі протягом трьох десятиліть (між 1830 і 1861 рр) нараховує
понад 1200 робіт, більшість з яких тематично пов’язані з Україною, Росією та
Казахстаном. Щедра палітра малярських жанрів, в яких він працював: портрети,
композиції на міфологічні, історичні теми та про кожноденне життя, пейзажі,
малюнки з історичними памятниками є свідченням різноманітності проблем, що
хвилювали українського живописця.»- зазначила пані викладач. Вона завершила
виступ словами митця з його «Щоденника» про своє покликання до малювання: «Є дивним все таки це всемогутнє покликання.
Я добре знав, що малювання є моєю майбутньою професією, моїм хлібом насущним. І
замість того, щоб освоїти його глибокі таємниці, до того ж під наглядом такого
професора, як невмирущий Брюлов, я складав вірші, за які мені не те, що не дали
ніяких грошей, але й ще в кінці кінців позбавили волі…»

На щастя, щоб не робив Тарас Григорович Шевченко – чи
малював чи вірші складав, у нього виходили роботи красиві, але й правдиві;
легкі, але й глибокі; гармонійні, але й з особливими рисами. Як лірика так і
живопис Шевченка пережили свого творця і свій час. Ці витвори мистецтва непокірного
долі Тараса Григоровича продовжують знаходити відгуки у його нащадків різного
рівня освіти, різного розвитку і походження. В його творах українці звідусюди
бачуть правду, знаходять цілі і вчаться вірити – нам вдасться втілити у життя Кобзареві
пророцтва:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

( Автор: Ольга Сенишин)