Відзначення 203-річчя з дня народження Тараса Шевченка у Банатах
Етнічні українці Банату віддали данину шани Великому Кобзареві у місті Решіца Караш-Северінського повіту та у місті Лугож Тіміського повіту.
Христина Штірбець, 16.03.2017, 13:30
9 березня виповнилось 203-роки з дня народження великого письменника, генія, художника і мислителя Тараса Шевченка. З цієї нагоди у всіх повітах
Румунії, де компактно проживають етнічні українці, відбулися урочисті
заходи присвячені Великому Кобзареві, організовані
місцевими філіями Союзу українців Румунії.
Данину шани Кобзареві віддали і українці Банату, 4 березня у місті Решіца
Караш-Северінського повіту, а 10 березня
у місті Лугож Тіміського повіту, де біля української православної церкви від
минулого року стоїть погруддя Тараса Шевченка.
Викладач музики, композитор,
диригент та збирач фольклору Іван Лібер із села Копачеле,
Караш-Северінського повіту, який був присутній на заходах, розповість про те, як пройшло свято, присвячене
Тарасу Шевченку, організоване у місцевості Решіца: 4 березня в міському театрі Решіца зійшлася публіка для того щоб побачити
як українці відзначають українського національного поета Тараса Шевченка.
Виступили на сцені українські художні колективи з Караш-Северінського повіту а
саме: змішаний хор Голос
українців, який діє при Караш-Северінській організації
СУР, маленький вокальний гурт «Зелена ліщина, гурт Червона калина з Корнуцелу, який був заснований поетом Іваном
Шмуляком. Крім пісень на слова Шевченка, були декламовані вірші великого поета
учнями та дорослими, хористами. З вітальною промовою до учасників звернувся голова місцевої організації Сур-у інженер Данієль Басараб,
який підкреслив значення цього свята. Був
відмічений той факт, що свято присвячене Тарасу Шевченку організується кожного
року в березні, по черзі, у всіх місцевостях повіту, де проживають етнічні українці,
в Аніні, Копичеле, Карансебеші тощо. Після вітальних промов, була виконана
пісня Хай живе українська родина, пісню яку ми виконуємо на початок кожного заходу,
щоб пробудити український дух. Після цього була виконана пісня Реве та стогне Дніпр широкий, а потім учень
з місцевості Корнуцеле продекламував вірш Мені тринадцятий минало. Далі були виконані пісні Думи мої, думи мої, а потім Заповіт. Були також виконані й авторські та
народні пісні в обробці, серед яких Ой зацвіла ліщинонька, За горою
високоюОй з-за гори
високої. Були декламовані по два-три
вірші на слова Шевченка після кожної пісні. Концерт був добре прийнятий глядачами.
Після концерту, всі художні колективи зробили фото на згадку, а потім всі
зібралися у ресторані, де також не обійшлося без пісень, оскільки добре відомий
той факт, що українці дуже люблять співати, в тому числі українці Банату.
Учителька
Анна Берегій, яка була
присутня на святкових урочистостях,
організованих у місті Лугож Тіміського Повіту, будучи ведучою концертної програми, поділилася з нами своїми враженнями: Це був для нас день
глибокого почуття, день можна сказати безсмертного Тараса Шевченка, бо він
завжди живе з нами. Перша частина відбулася біля бюсту Тасара Шевченка, який стоїть
біля української православної церкви. Приїхали гості різних організації Сур-у,
з Бухаресту, на чолі з головою та депутатом Миколою Мирославом Петрецьким.
Приїхали голови повітових організацій СУР-у з Мараморощини, Буковини, Бухаресту,
Ясс, Тульчі, Араду віддати честь і шану Великому Кобзареві. Українці міста
Лугож зустріли гостей з хлібом і сіллю. Було багато, багато гостей. Голова
Тіміської організації СУР Юрій Глеба відкрив свято і привітав всіх присутніх,
потім делегації сурівських організацій поклали вінки до погруддя Шевченка. У своїй промові голова СУР-у Микола Мирослав Петрецький підкреслив значення
цього свята, вшанування Тараса Шевченка та згадав, що він впевнений, що всі прибули, щоб вшанувати незлим тихим словом того, котрий боровся за долю України,
за долю українців. Він коротко розказав і про життя і творчість Тараса
Шевченка. Біля бюсту Шевченка виступили Лугожський хор Шовкова трава, який виконав пісню Реве та стогне Дніпр широкий а також учні Технічного ліцею імені Валерія
Браніште, які виконали пісні Думи мої, думи
мої, Заповіт, Садок вишневий коло хати.Після цього в українській православні церкві Святого Володомира,
українські священники, на чолі з протоєреєм Іллею Албічуком, відправили
панахиду по Тарасу Шевченку. Друга частина заходу відбулася у театрі імені Траяна Грозевеску у місті Лугож.
Виступали художні колективи та учні з міста Лугож, села Штюка, Бирна,
Пєтроса-Маре, діточки українського садочку з міста Лугож. Сюрпризом був
художній колектив Рибалка з місцевості Крішана Тульчанського повіту та учні з
повіту Арад. Завершився концерт гуртом Тріо Грінь з Реметя Міке.
Вони дуже гарно виконали пісні на слова Тараса Шевченка. Гурт Тріо Грінь складається з батька, який грає на пан-флейті, мати на акордеоні та голос, а
дочка на скрипці. Шевченко скликав
нас всіх голосом гнучким, щоби всі українці були разом з ним. Я думаю, що ми
повинні продовжувати його справу, знайти у наших серцях місце для його сильного
духу любові до українців, до свого народу, до України своєї, не тільки у день
його роковин, бо так як писала Уляна Кравченко: А наша слава/ Не вмре не загине/, Наш Тарас Шевченко -/Сонце України.
Слід
нагадати, що у Румунії є 6 пам’ятників і погрудь Шевченка, а саме у Бухаресті, Сігету-Мармацієй, Тульчі, Лугожі, Негостині та
Сату-Маре. Після України це найбільша кількість в Європі. Слід зазначити, що чимало
книг було написано або перекладено про творчість і життя Тараса Шевченка
українськими письменниками з Румунії. Існують також чимало перекладів творів
Тараса Шевченка на румунській мові, а у місті Сігету-Мармацієй Мармамуреського повіту працює єдиний з українською мовою викладання ліцей ім. Тараса
Шевченка.
