VII-ий З’їзд Союзу українців Румунії
Наприкінці жовтня у місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту відбувся VII-ий З'їзд Союзу українців Румунії
Христина Штірбець, 12.11.2015, 10:42
Союз українців Румунії, третьої по величині
нацменшини цієї країни, був заснований у 1990 році. За 25 років його існування зусилля голів Союзу та
керівників місцевих філій СУР були спрямовані на захист прав осіб, що належать
до української меншини, збереження, прояв та утвердження їх етнічної, мовної,
культурної та релігійної ідентичності, відродження, єдність і формування національної
самосвідомості, захисту індивідуальних та колективних прав своїх членів і
зміцнення співробітництва між Румунією та Україною.
Упродовж цього часу інтереси українства
Румунії представляли Степан Ткачук, який був одним із засновників та головою СУР до 2005 року та Степан
Бучута до 2015 року. 31 жовтня на VII-ому З’їзді, що відбувся у місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту головою СУР-у обрано Миколу Мирослава Петрецького. Слід згадати, що на
посаду Голови СУР-у балотувалися також депутат від
української меншини у Парламенті Румунії Іван Марочко, член Бухарестської філії СУР Богдан Мойсей та письменник Микола Корсюк.
Взяли участь 160 делегатів зі всіх повітів країни, де компактно проживають укранці, 50 запрошених серед яких перший заступник Світового конресу українців Ярослава Хортяні, члени делегації Української всесвітньої координаційної ради, на чолі з її головою Михайлом Ратушним, представники місцевої та центральної влади.
Ми запросили нового керівника СУР-у, Миколу Мирослава Петрецького представити свої плани на майбутнє. З початку він представив кілька загальних пропозиції щодо організації
СУР-у: Я пропоную, що до керівного складу Союзу українців
Румунії повинні входити молоді й освічені люди, а також люди із досвідом, котрі
знають реальні проблеми, з якими стикається українська громада Румунії. До
керівного складу повинні входити особи з почуттям відповідальності, котрі
ставлять насамперед інтереси організації, а не особисті інтереси, люди, які
не хочуть розділу українців у Румунії та формування декількох організацій
однієї і тієї ж етнічної меншини. Вважаю, що до керівництва СУР-у повинні
входити молоді люди, які, поряд з досвідченими членами, можуть зрозуміти
інтереси Союзу українців Румунії, стануть джерелом додаткової енергії, свіжих
сил, оживлять ряди членів Союзу, представлятимуть спільні інтереси як Союзу
зокрема, так і українців Румунії загалом. Вважаю, що керівництво Союзу має бути
у постійному контакті з її повітовими організаціями, з головами повітових та
місцевих організацій СУР. Потрібно організовувати щорічні зустрічі, де будуть
представлені звіти комісій СУР. Пропоную, щоб до складу повітових комітетів
входили голови всіх місцевих організацій, а також щоб вони мали пріоритет для
участі як делегати на Конгресах СУР. Ми повинні зосередитися на поліпшенні
іміджу і популяризації діяльності Союзу українців Румунії шляхом надання
логістики повітовим організаціям та редакціям СУР, для того щоб їх представники
змогли брати участь у заходах, організованих як у Румунії, так і за її межами. Важливим фактором для розвитку Союзу українців
Румунії, на мою думку, є діяльність комісій СУР. Для її покращення пропоную
включити до складу комісії СУР тих членів, котрі мають відповідні знання та
належну підготовку й можуть успішно реалізувати проекти, які пропонує Союз
українців Румунії.
Для
поліпшення фінансових можливостей СУР-у Микола Мирослав Петрецький ствердив, що: Європейські проекти є альтернативним джерелом фінансування Союзу українців
Румунії, для заходів, що не включені у Протокол, який підписали Союз українців
Румунії та Генеральний Секретаріат Уряду через Департамент Міжетнічних
Відносин. На жаль, зараз жодна організація, яка належить національним меншинам
Румунії, не має належного організованого підходу щодо доступу до європейських
фондів і не може представляти себе зовнішньому аудиту для європейських фондів.
Для того необхідно розробити відповідні внутрішні управлінські процедури та
моніторинг щодо можливостей доступу до європейських фондів та заснування
навчальних центрів для формування спеціалізованого персоналу і спеціалізованого
штату фахівців у сфері управління ризиками. Таким чином, ці проекти будуть
продовжувати і зміцнювати захист української меншини Румунії, можуть налагодити
стійкі партнерські відносини між державними структурами та Союзом українців
Румунії, допоможуть студентам українського походження, будуть підтримувати
освітні програми, спрямовані на вивчення української мови і краще розуміння
необхідності збереження української культури, українських традицій та
українського фольклору. Союз українців Румунії стикається з численними
проблемами щодо фінансової підтримки для малозабезпечених людей, і, як відомо,
з державних фондів Союз українців Румунії не має право надавати таку допомогу.
Саме тому, вважаю, що керівництво СУР-у разом з комісією з соціальних питань і
сім’ї повинні організувати благодійні заходи, такі, як заходи, організовані СУР-ом
для допомоги військовим, які воювали на Східному фронті України, і налагодити
партнерські відносини з бізнесменами українського походження і не тільки, для
отримання пожертвування і спонсорства для українських малозабезпечених сімей.
Вважаю, що майбутнє керівництво СУР-у, повинно об’єктивно інформувати своїх
членів і всіх громадян Румунії про фінансові можливості СУР-у та реальні
можливості СУР-у щодо фінансування певних проектів, а також про обов’язки
членів Союзу українців Румунії. Враховуючи те, що живемо в ері Інтернету,
вважаю, що в найближчому майбутньому ми повинні ставити aкцент на поліпшення
онлайного іміджу СУР-у, а також додати до головного вебсайту Союзу українців
Румунії сторінки для кожної повітової організації, щоб кожна повітова організація
мала свою вебсторінку, де б змогли розміщувати всю необхідну інформацію,
новини, склад комітетів та інші.
Далі Микола Мирослав Петрецький представить плани у галузі культури: Як добре
відомо дзеркалом будь-якої етнічної меншини є культура. Не треба забувати, що
популяризуючи нашу культуру, ми популяризуємо нашу єдність, традиції, звичаї та
рідну мову. Для того, щоб краще віддзеркалювати українську культуру в
Румунії, думаю, що майбутнє керівництво СУР повинно включити до його складу
найбільш видатних українських інтелектуалів. Вважаю, що треба ознайомити
якнайбільше людей з українською культурою та історією. В містах, де проживають
українці, можна в парках спорудити погруддя видатних українців, які є знаковими
для нашої культури. Хоча діяльність Союзу досить результативна,
слід розуміти, що нам треба передати свої знання майбутньому поколінню. Для
цього нам потрібно: залучити до Союзу українців Румунії молодих журналістів,
випускників українських факультетів, з яких під опікою засновників СУР-у наші головні
редактори змогли б формувати майбутнє покоління українських журналістів
Румунії, так щоб діяльність видавництва СУР не зникла, а її продовжували і
наступні покоління, підтримати молодих письменників, публікуючи їхні
твори, беручи участь разом з ними на книжкових ярмарках, виставках,
симпозіумах, організовані як на території Румунії, так і за її межами,
підвищити тираж книговидань, який для деяких організацій є замалий, розробка
брошур і рекламних матеріалів для кожної повітової організації СУР-у, в яких
буде представлена історія, звичаї і традиції українців кожної частини країни.
Вважаю, що ще одним важливим аспектом поширення української культури є побудова
культурних центрів, в основному в українських організаціях, де більша частка -
це жителі українського походження, де можна досліджувати, передавати і
поширювати українську культуру. Хоча впродовж останніх років українська молодь
почала брати більш активну участь у заходах, організованих СУР-ом, вважаю, що в
найближчому майбутньому їх кількість повинна збільшитись. Це сприятиме
збереженню української культури і традицій. У зв’язку з цим доречними будуть наступні заходи: організація спортивних змагань
серед українців, розбудова спортивних залів у приміщеннях СУР-у для молодих
українців, забезпечення обладнанням та всім необхідним для спортивних команд
повітових організацій Союзу українців Румунії, забезпечення ансамблів Союзу
українців Румунії традиційними костюмами та музичними інструментами, сприяти
заснуванню на рівні кожної повітової організації СУР напівпрофесійних
ансамблів, надавати фінансову підтримку хореографам та керівникам художних
ансамблів згідно з правовими нормами, укладання угод партнерства з українськими
школами та церквами щодо сприяння у вивченні української мови і збереженні
української культури та української етнічної ідентичності, організовуючи
спільні культурні заходи, поїздки, подорожі по країні, підтримка знакових
заходів та фестивалів, які проводить кожна повітова організація, і в яких
представлена українська культура (фольклор, одяг, традиції, звичаї тощо)
кожного повіту, де проживають українці, підтримка жіночої та молодіжної
організації СУР, розвиваючи спільні проекти та події, які будуть включені в
культурну програму Союзу українців Румунії і які будуть відповідати статуту СУР, підписання партнерських
угод з шкільними інспекторатами та школами, де навчаються учні українського
походження, про відносини, які можуть сприяти піднесенню цінностей української
молоді та інформування про їхні заслуги в сурівській пресі і не тільки. Не
треба нам забувати і про початі проекти Союзом українців Румунії, на рівні
різних філій СУР, які мають бути належним чином реалізовані новим проводом
СУР-у.
Микола Мирослав Петрецький народився в українському
селі Вишня Рівна Марамуреського повіту в українській сім΄ї викладачів. Закінчив
коледж імені Драґош Води у місті Сіґету-Мармацієй. Є випускником Економічного
факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя. Після закінчення Економічного факультету поступив на юридичний факультет, спеціальність адміністративне право та статус державного службовця. В 2006 році разом з професором Іваном Арделяном
заснував Клузьку філію Союзу українців Румунії. В період 2006-2011 років займав
посаду заступника голови Клузької філії Союзу українців Румунії. В цей період
(2006-2011) був членом ради Союзу українців Румунії. В період 2009-2012 років
був радником депутата румунського парламенту, голови Союзу українців Румунії
Стапана Бучути. З 2011 до 2014 р. був радником з економічних питань СУР-у. В
період 2012-2014 років працював секретарем Адміністративної комісії Ради меншин
Румунії і був членом юридичної комісії Світового Конгресу Українців. В період 2013-2015 років працював на посаді відповідального з питань фінансів СУР-у, а з 2014 року займав посаду директора з питань економіки та фінансів СУР-у.
