Ascultă Live

Ascultă Radio România Internațional Live

Міжнародний фестиваль українських колядок у Тімішоарі

Напередодні різдвяних свят Тіміська філія Союзу українців Румунії провела 18 грудня у Будинку культури українців «Міжнародний фестиваль українських колядок».

Міжнародний фестиваль українських колядок у Тімішоарі
Міжнародний фестиваль українських колядок у Тімішоарі

, 29.12.2022, 17:29

Напередодні різдвяних свят Тіміська філія Союзу українців Румунії провела
18 грудня у Будинку культури українців «Міжнародний фестиваль українських колядок».
Взяли
участь понад 20 колективів колядників із сіл Тіміського повіту, де компактно проживають етнічні українці, з
Марамуреського, Тулчанського, Арадського та Караш-Северінського повітів, а
також гості з України та Сербії. Вперше, поряд з етнічними українцями з
Румунії, свято зібрало й українських дітей вимушених переселенців разом із їхніми батьками. На фестивалі
виступила й відома українська співачка Ірина Штець.




Шкільний інспектор з української мови Шкільного інспекторату Тіміського повіту Марія Кондрей Сзабо, яка була і ведучою фестивалю, подає деталі
про цю культурну подію, організовану Тіміською філію СУР наприкінці 2022 року: «Міжнародний
фестиваль українських колядок, що відбувся 18 грудня у Тімішоарі зібрав групи
українських колядників різного віку здалеку та зблизька. Цього року Різдво нетипове, тому що радість цієї великої події затьмарена війною
Російської федерації проти України. Але ентузіазм був великий, тому що ми
прийняли понад 20 груп колядників з Чернівців, з Сербії, з Мараморощини, з
Тулчі, з Араду, з Караш-Северіну та з Тіміського повіту. На заході були
присутні й поважні гості, голова Союзу українців Румунії, депутат у
Парламенті Румунії Микола-Мирослав Петрецький, голова Союзу сербів Румунії, депутат Огнян Крістіч, голова українців
Сербії Филип Проник, представник
Європейського конгресу українців Мирослав Гочак, шкільні інспектори, директори,
вчителі, священники, численні етнічні українці Румунії, а також українські
переселенці. Панувала атмосфера свята. Можна було милуватися колядниками,
одягненими у гарних народних костюмах. Кришталеві голоси лунали нашою рідною
українською мовою. Українські традиції та звичаї зберігаються
та передаються молодому поколінню. Підтвердженням цього
була наявність дуже великої кількості дітей. Цього року перші
колядники, які відкрили фестиваль була група українських біженців.
Ми бачили сльози на їхніх
очах, але також радість, що вони належать до нової сім’ї українців, тут, в
Тімішоарі. Ці моменти унікальні, тому що вони об’єднують нас та змушують нас не
забувати про свою ідентичність. Цей аспект життєво важливий для збереження
наших цінностей. Захід завершився побажанням миру в Україні, щоб війна
зупинилася.»

Анна Заблоцька з Чернігівської області, яка живе тепер у місті Тімішоара, також взяла участь у Міжнародному фестивалі
українських колядок. Вона поділилася своїми враженнями: «У Румунію, а саме у
Тімішоару, я з доньками, племінницею та мамою, приїхали ще в березні. Зустріли нас
тут дуже тепло, адже румуни надзвичайно добрі та чемні люди. Наше горе вони переживають
як своє, за що щиро дякую від всього серця. У Тімішоарі я працю вихователькою у
дитячому клубі «Фаворит». Цей клуб абсолютно безкоштовний для українських дітей. Напередодні Різдва мене з
дітьми з клубу запросили на Міжнародний фестиваль українських колядок, що
відбувся у Тімішоарі, за сприяння Союзу українців Румунії. Ми з дітьками
підготували дві українські колядки та віршики. Нашим художнім керівником та наставником є
пані Міхаєла Бумбук. Виступ відбувся гарно, а всі діточки отримали смачні подарунки. Сама
атмосфера свята була настільки автентичною, настільки українською, що я забула,
що знаходжуся в Румунії. Колективи та співаки викладались на всі сто
відсотків, щоб передати глибину, емоції та красу українських
колядок. Я була вражена таким етнічним дійством.»


Голова Тіміської сурівської філії Юрій Глеба розповідає про ціль проведення цього фестивалю:
«Метою є збереження та популяризація українських колядок, народних традицій,
звичаїв та обрядів, народного одягу, яких треба
передавати нашим дітям та онукам. Я дуже радий, що і цього року було понад 250
колядників, прибули колядники з Червнівцях, Києва, з Сербії, так само з Румунії, з
повітів Арад, Караш-Северін, Тулча та Марамуреш, а також з майже всіх селах
повіту Тіміш, де компактно проживають українці. Вони показали свої звичаї і традиції а це
було прекрасно. Захід був фінансований Союзом українців Румунії.»


Слід уточнити, що перші українці
прибули до Банату, в тому числі до Тіміського повіту, ще на початку 20 століття зі
Закарпаття та Галичини, зокрема з районів Хуст, Мукачево та Міжгір’я. Друга і
третя хвиля українського населення, яке прибуло до банатського регіону
відбулась після Першої та, відповідно, Другої світових війн. Йде мова про
біженців, які врятувалися від радянської влади. Четверта хвиля еміграції мала
місце після 1960 років, зокрема під час комуністичного режиму, коли до Банату
приїхали українці з Буковини та Мараморощини. Можна
стверджувати, що тепер настала п’ята
хвиля міграції, а саме переселенців з України, які втекли від війни та знайшли
прихисток у Румунії, в тому числі у Банаті. Голова Тіміської філії СУРу Юрій Глеба подає
деталі про діяльність українців Тіміського повіту: «Я дуже гордий, що я
українець, я голова Тіміської філії СУР, тут де живуть офіційно понад 6.000 українців. У
всьому повіті діють 26 місцевих організацій СУР. Діти етнічних українців
вивчають рідну українську мову у 12 школах, у садочках та в українському
відділі ліцею імені Юлії Гашдеу в Лугожі. Так само наші українці ходять до
церкви. У повіті Тіміш діють 10 українських церков, один монастир у селі Чірешу
та Український протопопіат у місті Лугож. У Тімішоарі на території 3000
квадратних метрів працює Українська православна церква, яку ми два роки тому
посвятили, садочок та Будинок культури українців. Через повіт Тіміш пройшли
понад 10 тисяч громадян України. Ми їм допомогли зі харчами, притулком тощо. Багато
з них поїхали до інших країн, де вони мали родичів, але у нашому повіті
залишилося понад 1.700 українців і майже 350 дітей з України. Вони ходять до
школи, 72 з них записані у румунських школах, де вивчають румунську мову. Їхнім
родичам ми допомогли знайти квартири та роботу. Вони відвідують Тіміську філію СУРу.
Група переселенців діти та мами з Києва, майже 40 осіб, виступили також на
сцені нашого фестивалю. Вони прекрасно співали. Вони дякують нам, що ми щодня
їм допомагаємо. Але допомагають українцям з України не лише українці Тімішу,
але й українці зі всієї Румунії.»




Діяльність
Тіміської філії СУРу щороку збагачується, а плани на майбутнє дуже багато, – стверджує Юрій Глеба: «У селі Штюка, де компактно проживають українці, це
найбільше село, маємо намір будувати приміщення для українців. Мерія вже
виділила нам 700 квадратних метрів і наступного року, коли будуть
оформлені всі документи та проєкти, ми почнемо будувати приміщення для місцевої
організації СУРу. Так само у Бетхаусен, мерія виділила 1000 квадратних метрів де
будемо будувати приміщення для СУРу, а також у місцевості Реметя мала. У цих
місцевостях є багато членів СУР працюють артистичні колективи, які виступають
на всіх наших культурних заходах. Тому що незабаром настане Новий рік, я хочу побажати всім українцям, які слухають цю радіопередачу щастя, здоров’я, миру та любов у кожній сім’ї і На многая літ прожити!»

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company