Міжнародний фестиваль Співжиття
26 серпня в селі Палтіну Сучавського повіту було проведено XXV-ий ювілейний фестиваль Співжиття за фінансове сприяння СУР-у та місцевої влади.
Христина Штірбець, 13.09.2018, 12:51
26 серпня в селі Палтіну Сучавського повіту було проведено XXV-ий ювілейний фестиваль Співжиття за фінансове сприяння СУР-у та місцевої влади. Основним організатором свята виступила Сучавська філія Союзу українців Румунії. У цьому році ювілейний фестиваль, який до тепер був міжетнічним, отримав статус
міжнародного, оскільки вже роки підряд у ньому беруть участь артисти й творчі колективи з України, зокрема з Чернівецької області. У ході фестивалю
відбувся парад національних костюмів, під
час якого було проведено піший хід його учасників та гостей.
На урочистому відкритті
перед учасниками і гостями фестивалю виступили
представники нацменшин та інші офіційні особи. У своїх привітальних виступах вони відмітили свою радість з того приводу, що цей
фестиваль продовжується, оскільки така подія відіграє
значну роль у збереженні
культурних цінностей, взаємоповаги, толерантності
та мирного співжиття. Слід уточнити, що на Буковині проживають аж 12 нацменшин, які мають гарне
ставлення
до ближнього та до
духовних надбань кожного зокрема. Після
параду, аматорські художні колективи зачарували своїми народними піснями і
танцями, а також хореографією, присутню публіку в Будинку
культури села Палтіну. Фестиваль
дав можливість мешканцям села Палтіну та гостям пізнати духовні цінності,
традиції, звичаї та народні костюми нацменшин, а також мажоритарного румунського населення. Слід нагадати, що фестиваль
Співжиття започаткував вчитель Коля Курилюк в селі Марицеї. Перші
сім випусків відбулися в Марицеї, а потім фестиваль був організований у різних
місцевостях Буковини, де компактно проживає українська громада.
На фестивалі був присутній, як кожного року, учитель української мови з
села Негостини
Євсебій Фрасенюк, який поділився своїми враженнями: Гуцули села Палтіну, як до речі всі гуцули, дуже
гостинні люди. Вони показали це
своєю підготовкою до фестивалю. Насправді село Палтіну було святково
підготовлено. Парад народних костюмів був очолюваний вершниками гуцулами на
їхніх славних конях аж до Будинку культури де підряд ввійшли артистичні
колективи та гості, які прибули на свято у село Палтіну. Після вітального слова
гостей, спектакль-концерт розпочався виступом діточок з Ватра-Молдовіцей, які
представили хореографічний мотив ігри дитинства на основі твору відомого
румунського письменника Йона Крянге «Спогади дитинства». Потім виступили творчі колективи, які створили надзвичайні враження, тому що наші самодіяльні
гуртки вже сягають майже рівня професійності. Виступили вже відомі славні «Ронянські голоси» з
Вишньої Рівни, керівник Джета Петрецька, чоловічий гурт з Полян Марамуреського повіту, вокальний гурт німців «Едельвейс»
з Кимпулунг Молдовенеск, керівник Антонія Георгіу, гурт «Червона калина» з Негостини, а саме вокальний
гурт під керівництвом Миколи Майданюка і танцювальний гурт під керівництвом Юліяна
Кідеши, вокальний гурт «Негостинські голоси», керівник Петро Шойман, відомий
ансамбль «Козачок» – керівник теж Петро Шойман, гурт «Полонинка»
з Палтіну, який прекрасно виконав стародавні пісні з місцевого фольклору. З України треба сказати, що це вже професіонали, це викладачі Національного Чернівецького університету ім.
Ю.Федьковича музичної
кафедри, а саме гурт Буковиночка, які виконали ряд пісень на високому рівні, а це є дуже добре з точки зору того, що ми можемо побачити як розвивається материнська українська культура, це є для нас такий живий приклад, свого роду показник як нам треба дальше просувати культурні цінності нашої української меншини. Щодо виступу заслуженого артиста України Ірини Штець немає сіл. Вона виконала
прекрасну пісню Молитва мамина. Зал просто був зачарований, оскільки такі глибокі почуття вона зуміла передати публіці і закінчила апофеозно піснею Народ це ми.
Палкий любитель фольклору Євсебій Фрасенюк скаже, якою була мета цього заходу: Сама назва цього фестивалю дуже відповідає Буковині. Це
слово можна тлумачити у двох значеннях, як співжиття, тобто спільне життя
багатьох нацменшин з давніх-давен, а якщо розділити то є спів життя, тобто
оспівується те, що є найкраще в духовному житті кожної національної меншини,
які беруть участь у фестивалі. Фестиваль треба затримати, до речі так
стверджували і представники меншин. Вони були тієї думки, що цей
фестиваль дуже корисний для культурного просування всіх меншин, тому що
він не тільки збирає у певний час артистичні колективи і проводиться
спектакль-концерт, але кожний приготовляється до цього фестивалю,
оскільки хоче показати якого рівня він сягнув. Це не тільки конкуренція, але і
обмін досвідом та плекання рідної культури.