Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»
У місті Сату Маре 9-10 грудня 2022 року відбувся ХІ-й Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», організований Союзом українців Румунії та Сатумарською філією СуР-у.
Христина Штірбець, 15.12.2022, 11:18
У місті Сату Маре 9-10 грудня 2022 року відбувся ХІ-й
Міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність»,
організований Союзом українців Румунії та Сатумарською філією СуР-у.
У міжнародному симпозіумі взяли участь майже 120 осіб, в тому числі понад
60 фахівців, які представляли вищі навчальні заклади, музейні заклади, архівні
установи, громадські організації, благодійні фонди, загальноосвітні школи
Румунії та України, а також представники влади Румунії та України та СУР-у. Офіційне
відкриття відбулося в п’ятницю, 9 грудня, у великій залі засідань Префектури
Сату-Маре, а власне робота симпозіуму пройшла у відділі мистецтва
Сату-Марського повітового музею в кількох секціях.
Головною метою симпозіуму є зміцнення румунсько-українських відносин, висвітлення та розвиток добрих стосунків між науковцями, деталі подає голова Сатумарської організації Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват: «Симпозіум пройшов на
дуже високому рівні за участі понад 60 науковців Румунії, України та Словаччини,
представників влади Румунії та України, Союзу українців Румунії.
Симпозіум охопив кілька важливих частин: вітальні слова високоповажних гостей,
пленарне засідання високого рівня, на якому були обговорені різні питання
румунсько-українських відносин та їх подальшу перспективу як на національному,
так і на регіональному та місцевому рівнях, а потім робота у чотирьох секціях:
«Археологія, історія, джерелознавство», «Російско-українська війна. Причини,
хід, наслідки», «Культура і наука», «Мова, література та освіта» Всі доповіді були
дуже цікаві, що висвітлює високий науково-професійний рівень доповідачів.
Спеціальним гостем був професор доктор Ужгородського національного університету
Федір Шандор, який сьогодні проходить службу в лавах ЗСУ та воює на фронті,
захищаючи Україну. Його виступ стосувався пошуку можливостей для продовження
освіти під час війни. Представлені доповіді на цьогорічному симпозіумі, як
зазвичай, будуть видані у збірнику з однойменною назвою
Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність. Сподіваємось
на подальшу плідну співпрацю. У рамках симпозіуму відбулося також підписання
угод про співробітництво між Союзом українців Румунії, з одного боку, та
Закарпатською обласною радою, Академією культури і мистецтв Закарпатської
обласної ради, Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту та Ямницькою
сільською радою Івано-Франківської області, з іншого. Підписання угод сприятиме
подальшому зміцненню відносин між прикордонними регіонами Румунії та України та
створить нові можливості для їх участі у спільних транскордонних проєктах, що фінансуються
з європейських фондів. Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав
Петрецький наголосив, що цей симпозіум демонструє важливість добросусідських
відносин, особливо у нинішньому контексті регіональної безпеки. Він також
запевнив, що СУР продовжуватиме підтримувати як українських переселенців у
Румунії, так і внутрішньо-переміщених осіб в Україні.»
Директор Закарпатського музею народної архітектури та
побуту, доцент кафедри археології, етнології та
культурології Ужгородського національного університету, доктор історичних
наук Василь Коцан, який був одним із модераторів секції «Культура і
наука», поділився своєми враження від участі у міжнародному симпозіумі в Сату
Маре: «У складі делегації від України 9-10 грудня 2022 року, я разом зі своїми
колегами по музею, взяв участь у черговому Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські
відносини. Історія та сучасність». Наш музей був серед партнерів, які виступили
організаторами даного заходу. Хочу відмітити, що як і всі попередні цьогорічний
симпозіум був проведений на високому організаційному та науково-методичному
рівні. По-друге, хочеться
відзначити високий науково-професійний рівень доповідачів, які виступали на
конференції. Всі доповіді містили конкретні результати наукових досліджень,
вони викликали зацікавленість, позитивну оцінку аудиторії, відбувалися жваві
дискусії, обговорення тої чи іншої теми, яку пропонував доповідач. Симпозіум
проходив у формі пленарного та чотирьох секційних засідань. У складі
української делегації були представники Закарпатського музею народної
архітектури та побуту, а саме, власне я, Василь Коцан, директор музею,
Маряна Мегела, заступник директора по науково-освітній роботі та
Тетяна Сологуб-Коцан, завідувачка відділу освітньо-наукової роботи
нашого музею. Мені особисто довелось розповідати про українсько-румунські
паралелі в традиційному народному вбранні Мараморощини, пані Мар’яна Мегела
піднімала питання про фондову збірку ікон Ужгородського Скансену, яка до речі
досліджувалася у рамках спільного проєкту міжнародно грантового проєкту нашого
музею та Повітового музею Сату Маре Румунія, а також Музею української культури
у місті Свиднику (Словаччина). Тетяна-Сологуб Коцан розповідала про публікації,
як результат міжнародної співпраці Ужгородського Скансену і Повітового музею
Сату Маре. Хочу наголосити, що власне міжнародні грантові проєкти одним із
результатів їх стають завжди спільні наукові видання, що є дуже важливим. Окрім
того цьогорічний симпозіум для нашого музею є дуже важливим оскільки під час
його проведення відбулося підписання угоди про співдружність та транскордонне
співробітництво між Союзом українців Румунії та Закарпатським музеєм народної
архітектури і побуту на п’ять років. Плідна співпраця між союзом та музеєм
триває вже багато років, а підписана угода думаю дасть можливість значно
розширити її діапазон у перспективі поглиблення співпраці з музеями та
культурними центрами повітів Сату Маре, Марамуреш, участь у фестивалях,
презентаціях, конференціях, симпозіумах. Важливими напрямами співпраці стануть
також наукові дослідження традиційної народної культури прикордонних регіонів,
виставкова, видавнича діяльність. Спільні майбутні міжнародні проєкти будуть
спрямовані й на зміцнення матеріально-технічної бази нашого музею, доповнення
музейної експозиції, оновлення фондового та експозиційного обладнання. Хочеться
висловити щиру подяку в першу чергу голові СУР, депутату Миколі-Мирославу
Петрецькому, а також генеральному секретареві СУР Ірині-Любі Горват за постійну
підтримку України та українців, особливо у цей важкий для нас час.
Румунсько-українські зв’язки постійно розвиваються набирають все нових і нових
обрисів, це і дні добросусідства і міжнародні грантові проєкти і наукові
дослідження, видавнича діяльність, редагування великої кількості публікацій, це
і культурно-мистецькі науково-освітні акції. Саме завдяки цим подіям про
традиційну народну культуру українців знають далеко за межами України, Румунії,
у багатьох країнах Європи. Підсумовуючи можемо сказати, що участь у
цьогорічному симпозіумі була надзвичайно приємною і корисною для нашого музею.
Наш музей сподівається на подальше плідне співробітництво і взаємодію. Звичайно
з нетерпінням чекатимемо наступних зустрічей з нашими партнерами, як в Румунії,
так і в Україні і віримо, що зустрічі на території України вже будуть під
мирним небом. Дякуємо Румунії й Слава Україні!»
Директорка Хустської
спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради Жанна Микитюк
взяла участь у Міжнародному симпозіумі «Румунсько-українські відносини. Історія
та сучасність» з доповіддю «Історія та сьогодення українсько-румунських
відносин на Хущині Закарпаття»: «Я мала за честь виступити
на пленарному засіданні й продемонструвати відео про сучасне нашої України, яка
зараз у вогні. Війна дуже змінила наше життя, російська агресія показала хто є
друзями, а хто є ворогами нашої держави, а відношення справжніх друзів
закордону тільки покращилось. І цими друзями безсумнівну є румуни, країна
Румунія, яка першою подала руку допомоги Україні з самого початку війни. На
симпозіумі були присутні ті, хто роками співпрацює з селом Велятино на
Закарпатській Хустщині, і саме ці люди, представники влади, громадських
організацій, представники бізнесу і просто громадяни Румунії були в перші дні
війни на кордоні з благодійною допомогою українцям. Вже 25 лютого на другий
день війни я отримала дзвінок від голови Сату-Марської філії СУР, пані
Ірини-Люби Горват, яка разом з Союзом українців Румунії вже організувала
гуманітарну допомогу. Тоді її хвилювало лише одне питання: Чим вам допомогти? І
це є підтвердженням того, що друзі дійсно пізнаються в біді. І румуни є такими
друзями. Щира вдячність вам усім. В рамках симпозіумі я працювала також в
секції «Культура і наука», мала доповідь «Історія та сьогодення
українсько-румунських відносин на Хущині Закарпаття». У своїй доповіді я
наголосила на великій підтримці Румунії і розповіла про багаторічну співпрацю,
результативну роботу двох країн: України і Румунії, на прикладу села Велятино
та Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради. Фото
та відео презентації найкраще проінформували про історію та сьогодення
українсько-румунських відносин на Гущині, розпочатої ще у червні 2013
року під час проведення рок-фестивалю «Велет», де румунські співаки також
виступали на сцені. Далі були міжнародні зустрічі, симпозіуми, обміни досвідом,
дні Румунії, Дні Тараса Шевченка. Фестиваль у Велятині «Цвіт вишиванки єднає
Україну» знайшов своє продовження у Румунії. Ірина-Люба Горват у Тарна Маре
започаткувала таке свято української вишиванки, яке проходить щороку в травні
місяці, числені фестивалі та концерти з підтримки традицій та звичаїв,
демонстрацією національного вбрання, їжі, пісні, танців, це все є прикладом
нашої двосторонньої співпраці, але найбільшим здобутком є наші міжнародні
угоди про співпрацю з освітніми закладами, особливо з громадою міста Ардуд та
Медіяшул Ауріт, з якими реалізуємо спільні європейські проєкти. Щира вдячність
тим, хто зараз поряд із українцями. Висловлюю вдячність префекту повіту Сату
Маре Раду Рока, голові Повітової ради Сату Маре Чобо Патакі, депутату
Парламенту Румунії, голові СУР Миколі-Мирославу Петрецькому, генеральному
секретарю СУР Ірині-Любі Горват, раднику префекта Раду Янку, меру міста Ардуд,
з яким маємо спільний транскордонний проєкт «Стежками Пінті» Овіду Маріус Думі,
меру комуни Тарна Маре Моніці Союбіус, та всім, всім румунам! Вдячність вам,
шановні румуни, від нас українців!»