Генеральний вікарій Української ГКЦ Румунії про візит Папи до Румунії
Інтерв'ю з Генеральним вікарієм Української Греко-Католицької Церкви Румунії, отцем Николаєм Николаїшиним про візит Папи Римського до Румунії.
Христина Штірбець, 06.06.2019, 09:56
Папа
Франциск провів, з 31 травня по 2 червня, триденний
державний, пастирський та екуменічний візит до Румунії, який проходив під
гаслом «Прямуймо разом!». Верховний Понтифік відвідав міста Бухарест, Ясси і Блаж, а також
Святилище Діви Марії в Шумулеу Чук. 2 червня
Верховний Понтифік в місті Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний
центр румунського греко-католицтва, здійснив беатифікацію семи
греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за віру під час
комуністичного режиму. На цій історичній події, був присутній й Генеральний
вікарій Української Греко-Католицької Церкви Румунії, декан
Буковинського деканату, парох громади Качіки та Майдану, отець Николай
Николаїшин з групою паломників з Румунії та України. Ми записали
телефону розмову з отцем Николаєм Ніколаїшиним, яку
пропонуємо вашій увазі.
– Останнього дня Апостольської подорожі до
Румунії, 2 червня 2019 року, Верховний Понтифік відправив Божественну Святу
Літургію в місті Блаж, під час якої проголосив блаженними сім румунських
греко-католицьких єпископів. Отче вікарю Николаю Николаїшин, Ви мали нагоду бути присутніми
на цій події, будь-ласка, поділіться з слухачами Всесвітньої служби радіо
Румунія, Вашими
враженнями.
-У
Румунії дотепер відбулися дві беатифікації римо-католицьких священиків, сім років тому та, відповідно, чотири
роки тому, але тоді не був присутній Папа Римський. Цього року на Площі свободи
у місті Блаж відбулася беатифікація семи румунських греко-католицьких
єпископів, але на цей раз у
присутності Папи Римського. Для румунів Трансільванії місто Блаж є містом
духовності та культури. І так як після смерті слідує Воскресіння, так після
страждання слідує нагорода, а саме нагорода за віру в Христа. Хто б не хотів подорожувати, що бути разом з Папою. Наші віруючі, які живуть тут
на Буковині та на Мараморощині разом відправилися до цього міста, так як
звучить гасло «Прямуймо разом». Ми пішли туди помолитися разом зі Святішим
отцем Папою Римським, ми пішли туди, щоб відчути свято радості.
– Що означає для вірян Української
Греко-католицької церкви Румунії візит Папи Франциска?
– Візит Папи Франциска значить утіха, радість. Він прийшов
нас підтримувати, він прийшов нас трохи піднести, він прийшов нас пізнавати. І
там на тій Площі свободи, Папа Франциск посвятив гарну ікону, котра була
присвячена семи блаженним. Ікона представляє таїнство царства для цих семи блаженних, на якій пише, що хто народився від Бога, той переможіть світ. І ця перемога
є віра наша.
– Ви супроводжували також паломників з України. Як Вони сприйняли візит Верховного
Понтифіка до переважно православної країни?
– Коли вони чули про візит Папи до Румунії під гаслом Прямуймо разом,
почали дзвонити і чим раз більше почали записуватися на список паломників. І
хочу вам сказати, що було 150 вірян з Чернівецької області, від Чернівецької єпархії, 22 з Івано-Франківська, з якими був владика Чернівецький Йосафат Мощич а також 10 священиків. Зрозуміло були і віряни з Буковини десь 100, з Мараморощини Румунії теж 100, з Мукачева – 150, з Львова – 50. У них склалися дуже
приємні враження. Напередодні ми разом відвідали два румунські православні
монастирі в Румунії: Гура-Гуморулуй та Воронець. А
це означає екуменізм, про який говорив і Папа, щоб подавати комусь руку.
– Опишіть, будь-ласка, атмосферу в місті Блаж.
– Я мав
емоції, у мене були сльози радості. Було багато народу. Погода відразу
змінилася. Ранком був туман, падав дощі, а коли ми доїхали до площі сонце вийшло гарно. Я радий, що ми йшли пішки сім кілометрів. Були і люди похилого віку і діти, але ніхто не відчував слабості, була така
дисципліна, була така велика радість, бо й наш
владика Александру Русу, який протягом 18 років опікувався українцями, був беатифікований.
– Що Ви
сказали вірянам, які не змогли брати участь у цій події, коли Ви повернулися додому ?
– Я
сказав їм, що ми молилися і за них і за всіх тих, які через різні причини, стан здоров’я, браку часу або через фінансові причини, не мали можливість брати участь у цій
історичній події. Рідко коли хтось має можливість бути присутнім на такій події. Дивіться минуло 2000 років християнства а це вдруге коли
Папа Римський відвідує Румунію.
– Які
слова Папи Римського залишилися у ваших серцях?
– Він сказав нам священикам, але мабуть мав на увазі й вірян: «Ідіть продовжуйте слово котре
проповідували ці блаженні єпископи.» Папа у Шумулей Чук покликав нас до братства, у Яссах було найбільше політичне та
соціальне послання, коли Він просив керівників держави, щоб цінували своїх
громадян в країні та за її межами. У Блажі був такий важливий момент, коли Папа
знову мав релігійне та політичне
послання, щоб кожен охороняв свою свободу, а наостанку Папа відвідав громаду
етнічних рромів і просив пробачення у ім’я церкви за все.
– У суботу, 1 червня, Папа Франциск відвідав
Собор Святої Марії в місті Ясси, де благословив літніх і хворих та
звернувся до присутніх і помолився разом з ними за молодих людей та за
родину. Сувераний Понтифік посвятив також Ікону Матері Божої, яку ще називають
Чорна Мадонна, що була перевезена до Ясс від Римо-католицького санктуарія Пресвятої Богородиці з Качіки Сучавського повіту. Оскільки ви є парохом греко-католицької церкви у Качіці, може вам відома символіка
цієї ікони?
– Цю
ікону перевезли поляки у 1800 році, коли прийшли працювати до соляної шахти в Качіці. Вони привезли зі собою копію ікони Чорної Мадони з Ченстохови. 10 років тому ця ікона була прикрашена золотим вінком,
тому що римо-католицька церква Качіки стала санктуарієм. Ікона зображує Пречисту Діву Марію, яка правою рукою показує до Ісуса і підказує версет з
Євангелії: Зробіть усе те, що Він вам скаже!, а у лівій руці тримає маленького Іісуса, який, у свою чергу, тримає до грудей книжку Євангеліє, а праву
руку він підіймає до гори у знак благословення. У Яссах, Папа Римський отримав у
подарунок від єпископа Петра Гергела копію ікони з Качіки Чорна Мадона, яка, у свою
чергу є копією чудотворної Ченстоховської ікони Божої Матері.
– Розкажіть, будь-ласка, про Генеральний вікаріат Української Греко-католицької церкви
Румунії: про осідок, керівництво, скільки парафій налічує, про вірян, про
головні події.
– Генеральний вікаріат був створений 1930 року, коли був владиком єпископ Александру Русу, який тепер був беатифікований. Для українців греко-католиків Румунії, тоді Буковина ще не була розділена, був заснований такий спеціальний
вікаріат. Тепер цей вікаріат має у складі два деканати: Деканат Буковини, котрий налічує 11
парафій та Деканат Мараморощини, котрий налічує 10 парафій. Ми від 1990 року, коли наша церква стала вільною, почали працювати, гуртуватися, правити все українською мовою, а це не легко, оскільки на жаль у окремих селах молодь вже не дуже
говорить українською мовою. Кількість наших українських греко-католицьких
віруючих становить десь 2000 осіб. Ми намагаємося йти вперед, молитися нашою
рідною мовою, проводити все на Славу Божу і спасіння людей.
– Що залишається після візиту Папи Римського?
– Після візиту Папа Римського, нам залишається така наука, що треба
йти вперед у мирі, спокою і кожен з нас має щось добре зробити. Хочу додати, що румунські православні, зокрема молодь дуже гарно прийняла Папу Римського і в Бухаресті. Я віддаю поклін молодим особам, бо вони
краще інформовані і знають, що Папа Римський, Ватикан, дали у розпорядження румунам православним для служіння 500 церков у Західній Європі: у Італії,
Іспанії, Німеччині, Франції, Англії, де вони можуть молитися. Я бачив одного
хлопця, котрий є православним і котрий сказав, що він радий, що зміг брати участь у
Службі Воскресіння у православному обряді у католицькій церкві у Франції.
– Дякую, отче вікарю, за розмову.
