Великодні звичаї й традиції українців Румунії
Сьогодні, ми представимо вам кілька з найгарніших та найулюбленіших великодніх звичаїв і традицій українців Румунії.
Христина Штірбець, 06.05.2021, 08:52
Уже другий рік поспіль православні
українські християни та греко-католики в Румунії відсвяткували Великодні свята в
умовах пандемії коронавірусу. Цього
року окремі обмежувальні
заходи були
скасовані та віруючі мали
можливість брати участь у великодніх богослужіннях у
церквах, йти з кошиками до храму, щоб
освятити їх до святкового столу та дотримуватися інших успадкованих від своїх предків церковно-обрядових та народних звичаїв. Сьогодні, ми представимо вам кілька з
найгарніших та найулюбленіших великодніх звичаїв і традицій українців Румунії.
Вербна неділя
Тиждень до Великодня, у шосту неділю Великого
посту, святкується Вербна неділя. Релігійна назва цієї неділі є Вхід Господній
в Єрусалим. За Євангелією від Івана, у цей день Іісус Христос воскресив
померлого Лазаря. Це диво дуже вразило людей, які в знак поваги вітали і
стелили дорогу Ісусу пальмовими листями, коли він увійшов в Єрусалим. В країнах
де це дерево не росте, воно було замінене гілочками верби. На Вербну, Шуткову
або Бичкову неділю, як ще називають її українці Румунії в залежності від
регіону де вони проживають, зберігся звичай не боляче бити друзів і
рідню освяченими в церкві вербовими гілочками, кажучи: «Не я б’ю, шутка б’є, за
тиждень – Великдень!. А це робиться для того щоб додати тілу здоров’я та
охороняти від злих духів. Потім освячені вербові гілочки (шутки) ставлять біля
ікон, щоб уберегти помешкання від неприємностей та від нечистої сили. У разі
великої бурі кидається поламану шутку у вогонь і кажуть: «Хай хмари на небі
розійдуться так, як розійшовся дим від цієї шутки».
Розпис писанок
Розписування писанок це давній звичай зокрема
українців Сучавського та Ботошанського повітів. Розпис яєць у гуцулів
характеризується спеціальною технікою, чудовим колоритом та багатством
рослинних і тваринних мотивів, а останнім часом багато інших, які мають свою
символіку. Гуцули зберегли давню воскову техніку розпису яєць. Контури орнаментальних мотивів наносяться на
яйця розтопленим воском за допомогою писачка або кірки. Серед
орнаментів рослинні та тваринні мотиви, такі як: дубове листя, баранячі роги, колосок,
баранці, олені, коні, птахи, дерево, риба, а серед геометричних мотивів,
наступні: кривулка, безконечник, трикутник, блискавка, драбинка.У останні роки
писанкарки почали писати нові мотиви, як на приклад образ святих, Ісуса Христа
та Пресвятої Діви. На яйцях також малюються ікони. Із писанкою на Великдень
пов’язують сподівання на краще життя, добробут, силу, здоров’я та відродження.
«Ходити за кукуцами» на Живний
Четвер
В окремих українських селах Марамуреського
повіту, на Живний Четвер, зберігся звичай «ходити за кукуцами». Діти ходять від
хати до хати та сповіщають про прихід Великодня, отримуючи кукуци. А кукуци це
спеціальний хлібчик випечений у печі ґаздинями. Давно вони отримували крім
кукуца і яйця зокрема від хрещених батьків. У наші дні,
діти отримують зокрема солодощі: цукерки та шоколад тощо.
Великодні кошики
Приготування великодніх кошиків це інший
гарний звичай. У залежності від регіону, у великодній кошик кладуть: паску,
калач, баби, писанки або яйця, м’ясні продукти, бринзу, масло, рибу, cіль,
вино, свічку. Останнім часом ставлять у кошик і тістечка. Кошики з великою
майстерністю готують українські домогосподарки, їх прикрашають квітами і
накривають вишитими рушниками.
Освячення пасок
Найгарніший та найбільш очікуваний момент є
освячення пасок. Першого дня Великодня, після Святої Літургії християни
виходять на подвір’я церкви, де залишили свої кошики. Зазвичай, кожна сім’я має
своє місце. Священик виходить з церкви із процесією, тричі обходить церкву,
освячуючи паски та людей, промовляючи: Христос Воскрес! а віруючі
відповідають: Воістину Воскрес!. Потім, всі співають чудову пісню
Христос Воскрес із смерті. Після цього християни спішать додому,
сісти за великодній стіл. Після молитви Отче наш та пісні
Христос Воскрес всі їдять цього дня лише страви з великоднього
кошика.
Великодні ігри
У деяких селах з українським населенням ще
проводяться «Великодні ігри». Протягом трьох днів Великодня, після обіду, діти,
парубки та дівчата граються навколо церкви. Ці ігри здається пов’язані із
веснянками дохристиянського періоду, коли всі раділи весні, а потім пристосували
їх до цього великого християнського свята. Великодні ігри чекають всі, не лише
діти, але і жінки та чоловіки, а також особи похилого віку. Всі беруть участь у
них: одні граються, а інші дивляться та радіють. Серед великодніх ігор, які ще
збереглися нагадуємо: Вербове колесо, Подоляночка,
Нема Краля вдома, Ідіть задні, будете передні,
Прутик, Я ходжу по торгу. Ціллю великодніх ігор є
виявити хоробрість, мудрість та любов. Це добра нагода для молоді краще
познайомитися між собою.