Місто Бреїла

Сьогодні ми прямуємо до південно-східної Румунії, до міста з дуже високим туристичним потенціалом, з багатою історією, красивими історичними пам'ятниками, але також з багатьма природними пам'ятками - Бреїла.

Христина Манта, 14.01.2024, 04:36

Сьогодні ми
прямуємо до південно-східної Румунії, до
міста з дуже високим туристичним потенціалом, з багатою
історією, красивими
історичними пам’ятниками, але також з багатьма природними
пам’ятками. Бреїла -місто для сітібрейку
по вихідних, до якого легко дістатися з Бухареста.

Місто було засвідчене в документах у 1368 році. Населений пункт Бреїла
розвинувся, з одного боку, розташуванням на найближчому пункті Дунаю від моря,
а з іншого боку, сусідством з територією багатою на рибні озера. У 14 столітті
місто було найважливішим портом Волощини та головним рибальським центром, в
якому розвивалася торгівля. У 1540 році Бреїла стало
турецькою раєю і напротязі трьох століть бреїльська фортеця занепала. 13
січня 1836 року, Бреїлу оголошено ”PortoFranco”, що означає, що всі ті, хто
торгував товарами привезеними водним шляхом, були звільнені від сплати
податків. Після встановлення цього режиму, місто зазнало багато змін:
бруковані вулиці з ліхтарями, аптеки, метеостанція, військова лікарня, парк
Бельведере, типографії, банк, військові казарми та театр, відкриття жіночої
школи, гімназії та будівництво доків, залізниць і кількох заводів. У 1888 році
тут вперше в країні було використано залізобетон. Будучи першим морським портом
при Дунаї, Бреїла залишилось відкритим містом, де багато національних меншин (греки,
турки, росіяни, болгари, євреї, вірмени) жили у доброму порозумінні, їхні
традиції та звичаї збагативши його життя й культуру.

Розташоване на
лівому березі Дунаю, місто має, принаймні в Румунії, унікальну вуличну
архітектуру. З висоти місто можна порівняти з величезною павутиною, адже тут є
кілька дугоподібних вулиць, які починаються і закінчуються біля Дунаю,
перетинаються іншими вулицями, розташованими радіально. Вулиці Бреїли взяли свою форму
з обрисів фортечних укріплень, зведених османами в 1540 році після того, як
вони зайняли поселення на Дунаї. З розширенням міста, квартали будинків і багатоповерхівок,
збудованих в останні десятиліття, перестали дотримуватися геометрії
дугоподібних вулиць.

Центральна частина
міста, набережна і портові будівлі нагадують про період процвітання Бреїли на початку 20 століття,
коли тут була інтенсивна комерційна діяльність. З різних причин у 19-20
століттях тут оселилися представники понад 20 етнічних громад, що надало місту
космополітного характеру. Старі будівлі в центральній частині міста, деякі з
яких були перетворені на магазини, ресторани, офісибанків і компаній, де
здавалися в оренду кораблі і укладалися великі зернові угоди, свідчать про
минуле. Нульова миля міста – це площа Траяна, де стоїть однойменна статуя
римського імператора, а також Великий годинник, пам’ятник, на п’єдесталі якого
намальований вітрильник – символ порту. Габріела Лиле – досвідчений екскурсовод,
готова
показати відвідувачам визначні пам’ятки Бреїли: «Ми можемо рушити з площі Траяна, де знаходиться
знаменитий Громадський годинник, місце зустрічі мешканців Бреїли в минулому, а
також мешканців Бреїли сьогодні, хоча в меншій мірі. Потім ми дійдемо до
колишньої Королівської вулиці, тепер вулиці Міхая Емінеску, де є багато
будівель, архітектурних коштовностей. Ми можемо повернути в район Грецької
церкви, на вулицю Каля Келерашілор, де також є цікаві будівлі, а завершити наш
тур можемо в Міському саду».

В історичній
частині міста бачимо імпозантну будівлю грецької церкви, побудовану в 1872 році завдяки
внеску багатої тамтешньої грецької громади. Габріела Лиле: «Досліджуючи багато документів в архівах, я дізналася що грецька
громада була однією з найактивніших громад у цьому місті. Дійсно, є багато
особистостей, які мали будинки, які мали компанії, підприємства, відомі млини в
Бреїлі, і коли була побудована ця церква, вони хотіли пишатися громадою,
частиною якої вони були».

У середньовіччі фортеця
Бреїла
стала найбільшою фортецею серед тих, що були побудовані османами на березі
Дунаю, з п’ятьма огороженими стінами, розташованими на високій набережній. У 1829 році після перемоги
росіян у війні з османами фортецю просто зруйнували, так що сьогодні від
колишньої фортеці можна побачити дуже мало залишків.

На площі Траяна, в
обрамленні символічних будівель, таких як Історичний музей і будинок театру, який носить ім’я
великої актриси румунської сцени Марії Філотті, родом з Бреїли, знаходиться православна
церква Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, церква, що з’явилася в
результаті перетворення мечеті в 1831 році. Будівля зберігає східні елементи і
є однією з небагатьох церков в Румунії без шпилів. Екскурсовод Габріел Лиле пояснює: «Це цікава церква. Церква Святих
Архангелів Михаїла і Гавриїла є колишньою мечеттю, яку не знищила російська
армія на початку ХІХ ст.. Це цікава церква, в якій досі зберігся саджак,
турецький дах, як східний стиль будівництва, і яка не має шпилів. Згодом за
церквою збудували дзвіницю. Від османського періоду досі залишилися катакомби
міста, але їх зараз неможливо відвідати. Також з османського періоду зберігся
лише один турецький будинок, і на тому будинку, як на історичній пам’ятці,
вказано початок ХІХ століття».

Історичний відділ Бреїльського музею посідає надзвичайний
фонд історичних та археологічних колекцій, серед яких бронзовий шолом виявлений
близько міста Бреїла, що датуєся гето-тракським періодом. У будинку Колекції
мистецьких творів, посеред тих 3000 мистецьких творів декоративного мистецтва,
найціннішими є твори художників Теодора Амана, Ніколая Грігореску, Теодора
Паладі, Ніколая Тоніце та інших. Цікавою є монументальна бронзова статуя
Екатерини Теодорою, яка пожертвувала своїм життям за визволення Румунії під час
першої світової війни. В культурному житті Бреїле цікаве місце посідає
Меморіальна виставка імені Панаїта Істраті, письменника, уродженця
бреїльських країв, названого Романом Роланом балканським Горкієм.

Навіть якщо промисловий розвиток призвів до зникнення багатьох ремесел, в
історичній частині міста збереглися вулиці з такими назвами, як Зідарь
(укр. Мулярі), Кожокарь (укр.Кушніри), та Брашовень
на честь брашовських купців, які приїжджали торгувати в Бреїлі.