Музеї, які варто відвідати цієї осені в Румунії
Останні два-три роки допомогли нам заново відкрити дуже красиві місця Румунії, а кольори золотої осені перетворюють природу на витвори мистецтва. Прихід осені можна впізнати по листю дерев...
Христина Манта, 27.11.2022, 04:11
Останні два-три роки допомогли нам заново відкрити дуже
красиві місця Румунії, а кольори золотої осені, що дуже швидко закінчується,
перетворюють природу на витвори мистецтва. Прихід осені можна впізнати по листю
дерев. Одноманітні зелені кущі та деревця раптово вибухають барвистим
феєрверком, а парки за кілька днів перевтілюються і стають золотисто-червоними.
У Румунії є кілька музеїв просто неба, багато з них етнографічні музеї. З
особливим зовнішнім виглядом і експонатами, що налічують сотні років, ці музеї
можуть стати ідеальним вибором для тих, хто хоче відкрити для себе румунську культурну
спадщину в поєднанні з прогулянкою на природі.
Сібіуський музей традиційної народної цивілізації АСТРА, який вважається одним із найкрасивіших музеїв під відкритим небом у
Румунії, радує відвідувачів відреставрованими традиційними будинками та
ідилічними пейзажами. Музей розташований у природному заповіднику Думбрава
Сібіулуй і має приблизно 10 кілометрів стежок, понад 400 будинків і
господарських будівель, а туристи, які переступають його поріг, мають
можливість насолоджуватися різними ремісничими майстернями, музейними
анімаціями, традиційними танцями чи іншими заходами, організованими залежно від
пори року. Найстарішою пам’яткою музею є
церква з н.п. Дретя, Клузького повіту, будівля 1672 року, в якій виділяється
надзвичайно добре збережений живопис. Музей можна відвідати щодня з 8:00 до
21:00, а інтер’єри селянських будинків відкриті лише частково, з середи по неділю,
залежно від погодних умов, з 09:00 до 5:00 вечора.
Розташований прямо в центрі
Бухареста, на березі озера Херастреу,
Музей села імені Дімітрія Густі є справжнім скарбом з точки зору
набору репрезентативних будівель з різних етнографічних районів країни. Офіційне відкриття музею села в столиці Румунії відбулося 10 травня 1936
року в присутності короля Кароля ІІ. Серед автентичних домогосподарств з усіх
регіонів країни виділяються найстаріша хата, побудована у 17 столітті, і
найновіша з них, з 20 століття. У минулому будинки розбирали з місця їх
походження та доставляли до Бухареста потягом, фургоном або навіть за допомогою
човнів, а потім збирали всередині музею. Відвідування музею – унікальний досвід
для тих, хто зачарований традиційним селянським життям, тут знаходяться
пам’ятники та оригінальні сільські будівлі, такі як домогосподарство з Кійожду,
повіту Бузеу, церква з Драгомірешть, повіту Марамуреш, або домогосподарство з
19 століття з села Думітри, повіту Алба. Всі ці музейні експонати організовані в колекціях за принципами сучасного
музеєзнавства. Багатий матеріальний та нематеріальний скарб стає яскравішим під
час культурних заходів, які організовує музей з нагоди релігійних свят
(Драгобете, Вербна неділя, Різдво тощо), коли відбуваються ярмарки народних
майстрів та вечорниці. Щороку Національний музей села в Бухаресті відвідують
понад півмільйона відвідувачів. Бухарестський музей села став визнаною в країні
та закордоном школою музеєзнавства, це місце де турист може ознайомитися з
Румунією за кілька годин, може зустрітися з традицією, може радіти прогулянкою серед
природи.
Тімішоарський музей села був вперше відкритий для публіки в 1971 році і показує захоплюючу історію
традиційного життя в Банатському регіоні. Музей розташований у Педуря Верде, на околиці міста Тімішоара, у напрямку до м. Лугож. Етнографічний парк займає площу
17 га, де відвідувачі можуть насолоджуватися автентичними конструкціями з
каменю, глини або дерева, повністю придбаними в селах Баната. Слід зазначити,
що характерною рисою будинків цього району є гостьова кімната, яка присутня в
кожному з експонованих домогосподарств і прикрашена найкрасивішими та
найавтентичнішими тканинами – килимами, скатертинами, рушниками. Крім
селянських хат минулого, тут також є домогосподарства, які належать етнічним
громадам, що проживають в цьому регіоні, наприклад, угорське домогосподарство з
етнографічного району Лугож, українське домогосподарство з Марамороши чи
словацьке. Понад 10 тисяч пам’яток спадщини, структурованих у чотирьох
колекціях (тканини, ікони, деревообробне мистецтво та кераміка), можна побачити
в етнографічному відділі Музею.
Всього в 8 кілометрах від міста Пітешть (центрально-південна частина
Румунії) знаходиться Музей виноградарства та садівництва з м. Голешть. Музей був побудований на фундаменті середньовічного комплексу, спорудженого
у XVII столітті. Поруч є етнографічна виставка під відкритим небом, яка містить
понад 30 домогосподарств з усієї країни. Їх було привезено починаючи з 1966
року з районів, де виноградарство та садівництво є основними видами діяльності.
Кожне домогосподарство включає житловий будинок, прибудови та знаряддя, які
нагадують про власників будинків, до коли вони стали експонатами музею.
Етнографічний музей під відкритим небом складається з церкви, корчми, ратуші та
будівлі, яка зіграла роль першої сільської школи з викладанням румунською мовою
на півдні Румунії, будучи заснована вченим Дініку Голеску. До речі, середньовічний
комплекс тісно пов’язаний із боярською родиною Голеску. Це важлива сім’я для
середньовічного та сучасного періодів історії Румунії. Вони зіграли вагому роль
під час важливих політичних моментів середньовічного періоду, але особливо у
ХІХ столітті, щодо об’єднання Румунських князівств та появи нового румунського
села. Боярська резиденція в н.п. Голешть поєднує румунську архітектурну
традицію з елементами східного впливу та характеристиками західної цивілізації.
У будинку є великий льох, з арками та масивними стінами, над якими був піднятий
житловий цокольний поверх. На цей поверх, що був побудований з легкої
дерев’яної структури, можна дістатися за допомогою дубових елегантних сходинок,
які рушають з центрального холу будівлі. У Музеї виноградарства та садівництва
в н.п. Голешть організовуються різні заходи, присвячені відвідувачам. Поруч із
особняком є парк, який є частиною середньовічного комплексу. Відвідувачі
дізнаються про те, як проводила вільний час еліта XIX століття. Музей також
підтримує зв’язок з народними майстрами.
Сучавський музей буковинського села є третім за величиною в країні. У ньому туристи ознайомлюються з традиційними елементами
буковинської народної архітектури. Музей під відкритим небом розташований у
східній частині міста, поблизу Тронної фортеці та парку Шіпоте-Четате. Ідея
заснування музею під відкритим небом, з метою підкреслення етнографічного
потенціалу Буковини, датується 1958 роком, коли буковинське село ще мало багато
пам’яток народної архітектури. Однак, лише в 1971 році почалися перші
дослідницькі кампанії на місцях по збору фольклорних та етнографічних даних. Поряд з домогосподарствами, що складаються з будинків і прибудов,
розташованих уздовж вулиць, у центрі села, розміщена дерев’яна церква та
дзвіниця, пивоварня з н.п. Сару Дорней і школа з н.п. Секурічень. Поруч із
струмком, що протікає через музей, збудували водяний млин, а в 2001 році сюди
перенесли повністю дерев’яну православну церкву з н.п. Вама, що належить до
другої половини 18 століття. Під час вашого візиту ви можете взяти участь у
демонстрації традиційної майстерності та у семінарах. Також варто звернути
увагу на гончарну майстерню з села Марджіня. Усі будинки та об’єкти утворюють особливу етнографічну експозицію, експонуючись у природному середовищі, що підвищує їх автентичність і дарує відвідувачам відчуття подорожі в часі, завдяки тому, як вони відтворюють традиційний спосіб життя Буковини. Дуже цікавим є також спосіб експонування
ремісничих майстерень, які були оснащені спеціальним інвентарем для кожного
окремого ремесла.
