Меморіальний будинок імені Віктора Бабеша в Бухаресті
На півночі Бухареста, на околиці міста, у міжвоєнний період з'явився шикарний район зведений представниками тодішнього середнього класу. Дипломат Мірча Бабеш, син вченого і бактеріолога Віктора Бабеша, також побудував тут собі будинок...
Христина Манта, 24.10.2021, 05:35
На півночі
Бухареста, на околиці міста, у міжвоєнний період з’явився шикарний район зведений
представниками тодішнього середнього класу.
Дипломат Мірча Бабеш, син вченого і бактеріолога Віктора Бабеша, також
побудував тут собі будинок. Хоча під час
проектування цієї будівлі ніхто не мав на увазі такої мети, будинок з часом
став Меморіальним музеєм Віктора Бабеша.
Народжений 1854 року у Відні з батька за походженням з румунського
Банату та матері-австрійки, Віктор Бабеш став відомим у молодому віці (30 років) як співавтор першого у світі трактату з бактеріології.
Наскільки багатою була наукова діяльність Віктора Бабеша, розповідає Оана Панаїт, музеєзнавець музею Віктора Бабеша в рамках Історичного музею м. Бухарест: «Він опублікував понад 1300 дуже важливих наукових праць
про інфекційні хвороби. Але найважливішим трактатом залишається
бактеріологічний, що з’явився у Парижі, коли молодий Віктор Бабеш, якому ще не
виповнилося 31 рік, опублікував «Бактерії та їх роль у анатомії та гістології
інфекційних захворювань», написаний у 1885 році разом з французьким ученим Андре
Віктором Корнілом. Це був трактат, який заклав основи бактеріології як науки.
Це перший у світі бактеріологічний трактат і містить майже все, що науковий
світ повинен знати про бактерії. Після того, як він з’явився в Парижі, Луї
Пастер помітив Віктора Бабеша і запропонував йому найпрестижнішу нагороду
Паризької Академії наук, а саме премію Монтіона. Після нагородження цією
премією Віктор Бабеш став все більш відомим у світі та отримав запрошення від
Роберта Коха розгортати свою діяльність в Берліні, хоча Луї Пастер хотів його в
Парижі. Університет Фрібурга в Швейцарії також запросив його викладати. І
навіть зі США він отримав запрошення працювати дослідником. І саме тоді, коли
він не знав яке рішення взяти, Віктор Бабеш отримав листа від Дімітрія Стурдзи,
тодішнього міністра культури Румунії, в якому останній запрошував його до
Бухареста. Так дістався Віктор Бабеш Бухареста, де йому запропонували керувати
новим бактеріологічним інститутом, і де, крім лабораторій, він міг займатися викладацькою
діяльністю, отримавши таким чином будинок для проживання своєї родини. Тож після 1886 року Віктор Бабеш та
його дружина переїхали до Бухареста. Важливо також, що і в Клужі він викладав
різні курси на медичному факультеті, а тамтешній університет вшанував його,
назвавши себе університетом Бабеша-Бояй».
Протягом усього періоду, проведеного в Бухаресті, Віктор Бабеш житиме в
Інституті бактеріології, де помер у ніч з 18 на 19 жовтня 1926 р. після поганого самопочуття перед мікроскопом, над яким він
працював. Пізніше цей мікроскоп був виставлений у будинку його сина, куди
вчений ніколи не заходив, але який став музеєм у 1950-х роках. Оана Панаїт: «Все відбулося протягом двох етапів. У жовтні 1956 року відбувся перший
етап. За рік до цього епідеміолог Константин Пархон, який був учнем Віктора
Бабеша, запропонував Мірчі Бабешу перетворити перший поверх будинку на музей, а
син вченого з дружиною мали жити на другому поверсі. (…) Мене часто запитували,
чи в 1929 році Мірча Бабеш, повертаючись із дипломатичної місії з Оттави, на
мить задумався про те, щоб перетворити свій будинок на музей. Наскільки мені
відомо, зі спогадів, які він написав, у нього не було цього наміру. Але
починаючи з 1956 року, перший поверх будинку стає музеєм, а син ученого Мірча
стає музеєзнавцем до 1968 року, коли він помирає. У 1986 році за пожертвуванням
Софії Бабеш (дружини Мірчі Бабеша) весь будинок став музеєм і частиною спадщини
столичної тодішньої мерії.»
Сьогодні будинок, побудований Мірчою Бабеш та його дружиною Софією, переповнений предметами, які позначили життя та діяльність ученого Віктора Бабеша. Оана Панаїт: «Вілла була побудована в 1929 році за планами віденських архітекторів, в
еклектичному стилі, але також з неорумунськими тенденціями. Будинок має два поверхи.
У 1929 році Мірча Бабеш, син вченого, приносить з інституту свого батька кілька
предметів, які він виставляє, особливо на першому поверсі вілли. Відвідувачі
можуть милуватися цими експонатами – меблями та декоративними предметами – з
кінця ХІХ століття. Я маю на увазі, зокрема, письмовий стіл з червоного дерева,
улюблений стіл Віктора Бабеша, виготовлений у Мюнхені, дуже гарний стіл із порцеляни Севр із
позолоченою бронзою. Цей стіл має дуже красиву історію. Він був придбаний
вченим Віктором Бабешом в Парижі в 1912 році після того, як він щойно видав
книгу про сказ. І за гроші, отримані від продажу цієї книги, яка скористалася
успіхом у всьому світі, він купив цей стіл із порцеляни Севр із позолоченою
бронзою, який зараз також знаходиться на першому поверсі вілли. Теж тут
виставлені багато прикрас, медалей, значків, нагород, ордерів, адже Віктор
Бабеш був нагороджений усім науковим світом. Королівський дім Румунії також
неодноразово нагороджував Віктора Бабеша».
Нещодавно відреставрований
музей Віктора Бабеша в Бухаресті був знову відкритий для широкого загалу, маючи розділ, присвячений дітям, з метою ознайомлення їх з науками.
