Заповідники степової півонії в Румунії

Дику півонію можна зустріти в південно-східній Європі та малій Азії, а в Румунії вона спонтанно росте в кількох природних заповідниках...

Христина Манта, 22.05.2022, 03:31

У травні деякі природні
заповідники Румунії стають привабливішими для відвідувачів завдяки півоніям,
які цвітуть в цей період. Дику півонію можна зустріти в південно-східній Європі та малій Азії, а в Румунії вона спонтанно росте в кількох природних заповідниках. Цей вид рослини почав охоронятися законом ще з часів до Другої світової війни, він широко
поширений у низовинах, зокрема в Трансільванії, Добруджі, південній Молдові,
Олтенії та Волощині.

Слава унікального у світі ботанічного заповідника,
розташованого на околиці села Зау де Кампіє (у повіті Тиргу Муреш, центральна
Румунія), перетнула кордони Румунії, так що навесні, в кінці квітня – початку
травня, прибувають сюди туристи з різних країн, а особливо любителі квітів милуватися
степовими півоніями (Paeonia tenuifolia). Їх близько 50.000 тисяч на 3,5-гектарній ділянці. У світі є також інші
місця, де ростуть ці степові півонії, але дедалі ніде у світі ця рослина не
росте на такій високій висоті (450-500 м), тільки у Зау де Кимпіє. Крім того,
Зау де Кимпіє є єдиним місцем на території Румунії, де росте саме цей вид
степової півонії, що вперше звернув увагу західних ботаніків у першій половині
ХІХ ст, будучи представлений вченим у столиці Австрії. Цей унікальний
заповідник в Румунії був створений 1932 року, отже до Другої світової війни,
завдяки зусиллям ботаніста Алексадра Борзи, члена Румунської Академії. На
своєму початку заповідник степових півоній мав 25.000 квадратних метрів.
Пізніше, завдяки відданій роботі ентузіаста Марку Синкрияна, територія
заповідника зросла на ще один гектар.

Перші
згадки про степову півонію з Зау де Кампіє були зроблені в 1846 році, коли
квітка була виставлена ​​у Відні, в гербарії, з нагоди презентації
трансільванської флори. Через холодну погоду перші степові півонії зацвіли
цього року 27 квітня, на тиждень пізніше, ніж минулого року. Вони цвітуть у
квітні-травні, іноді до червня, лише сім днів і мають висоту від 10 до 30
сантиметрів. Листя тонкі, а квітка яскраво-червона. Це надзвичайно тендітна
рослина, тому вона зникла з Європи: якщо її зламати, півонія в’яне за кілька
хвилин. У записах першого куратора заповідника Марку Синкрияну, який доглядав
за цією рослиною протягом 60 років, згадується, що процес розмноження квітки
залежить від збирання насіння, що необхідно зробити лише коли квітка набуває
коричневого до чорного відтінку. Так само, від посадки до цвітіння півонії
проходять від 7 до 14 років.

Хоча це унікальний заповідник в Європі, зараз цим
місцем управляють двоє молодих людей, захоплених фотографією. Вони працюють
добровільно і супроводжують допитливих туристів стежками маленького раю. Окрім
наявних документів про те, як тут були виявлені ці квіти, місцева легенда
розповідає, що поява степової півонії є результатом трагічної смерті принца,
який закохався у молоду дочку лісника. Легенда свідчить, що степові півонії в
Зау де Кампіє утворилися на місці, де закохана дівчина проливала кровні сльози,
оплакуючи свого коханого.

Степові
півонії також можна зустріти на пагорбах Добруджі, як у повіті Констанца, так і
в Тулчі. У Констанці степові півонії можна побачити в природному заповіднику Хаджієнь,
недалеко від міста Мангалія.Іншим сортом півонії, так званою румунською півонією (романський варіант
Paeonia peregrina), можна милуватися в цей період у природному парку Комана,
розташованому за 35 км від Бухареста. У команській півонії менше пелюсток ніж у
садових півоній, пелюстки ростуть тільки на краю квітки, а не всередині, а її
колір яскраво-червоний. Він не такий ароматний, як інші види півонії, стебло має
близько 20 см, а листя ширші.