Замок Пелеш – перлина румунської архітектури

Цієї осені виповнилося 140 років з дня урочистого відкриття замку Пелеш на курорті Сіная, літньої резиденції королів Румунії, розташованої за 44 км від Брашова і 122 км на північ від Бухареста.

Христина Манта, 03.12.2023, 05:14

Цієї осені виповнилося
140 років з дня урочистого відкриття замку Пелеш на курорті Сіная, літньої резиденції королів Румунії, розташованої за 44 км від Брашова і
122 км на північ від Бухареста. Побудований за бажанням короля Румунії Кароля I, Пелеш вважається однією з
найбільш відвідуваних туристичних пам’яток в нашій країні, найважливішою
історичною будівлею в Румунії, а також однією з найважливіших і найкрасивіших
пам’яток в Європі, з огляду на її історичну та художню цінність. Замок Пелеш -
це справжня галерея, де зустрічаються великі напрямки і течії в живописі,
скульптурі та декоративному мистецтві, місце з багатою історією, яке приймало
коронованих осіб і митців-візіонерів, яке було резиденцією творця сучасної
Румунії, короля Кароля I, будучи вираженням прагнення утвердити і
легітимізувати румунський народ серед сучасних націй Європи.

10 травня 1866 року Кароль I, принц Гогенцоллерн-Зігмарінгенський,
став правителем Румунії – і згодом був коронований королем 10 травня 1881 року,
– розпочавши найдовше правління румунських держав – 48 років – період, протягом
якого він домігся незалежності країни, завдяки чому його престиж надзвичайно
зріс, він відновив економіку, наділив Румунію низкою інституцій, характерних
для сучасної держави, і заснував династію. Одним з його найбільших досягнень
було зведення замку Пелеш, який досі є однією з найбільш вражаючих історичних
будівель на європейському континенті.

Так, 5 серпня 1866 року князь Кароль у супроводі Димитрія
Стурдзи, Кароля Давіли та інших радників вперше відвідав курорт Сіная, у травні
1869 року Кароль у супроводі брата Леопольда знову побував у цій місцевості, а
в 1871 році разом з його дружиною Єлизаветою вперше приїхав на літо до Сінаї, проживаючи
у Сінайському монастирі. На той час у свідомості князя міцно утвердилася ідея
побудувати тут літню резиденцію. Але не тільки краса цього місця спонукала
правителя побудувати там замок, но й маленька принцеса Марія, його єдина чотирьохрічна
дитина, яка кілька разів повторювала, будучи хвора на скарлатин – я хочу
поїхати до Сінаї, напитися води з Пелеша. У 1873 році Кароль I купив тут
ділянку землі і того ж року доручив архітектору Вільгельму Додереру, професору
Віденської політехніки, розробити плани нового замку.

Правитель вирішив використовувати, наскільки це було
можливо, матеріали, доступні в нашому регіоні, але мармур, необхідний для
будівництва, довелося привезти з інших країв. 29 серпня 1875 року з великою
помпою був закладений перший камінь у фундамент замку. Таким чином, замок Пелеш
став першою будівлею в Румунії, фундамент якої був зроблений з бетону. Два
пергаменти – з декларацією про наміри та акт про заснування замку Пелеш – були
закладені в фундаменті замку, який був побудований за планами архітекторів
Йоганнеса Шульца та Карела Лімана. До складу маєтку входили приміщення для
прислуги, мисливський будиночок, стайні, колодязі з водогонами та парк. Для
того, щоб замок простояв якомога довше, були використані найкращі методи
будівництва, доступні на той час: фундаменти були побудовані на глибоких шарах
бетону, захищені від тиску гори надзвичайно міцною кладкою.

Війна за незалежність у 1877-78 роках, однак, перервала
інтенсивну роботу в Пелеші, розпочату в 1875 році. Роботи були відновлені в
інтенсивному темпі навесні 1879 року. 10 травня 1881 року Кароль I був коронований королем, і королівське подружжя переїхало до Мисливського
павільйону (Фойшор), де роботи були вже завершені. Восени 1883 року замок та
його господарські будівлі були завершені, а 7 жовтня відбулася офіційна
інавгурація замку Пелеш як королівської резиденції. Після завершення
будівництва замку роботи перейшли до благоустрою доріг і парку, платформу, на якій
стояв замок, було збільшено, а від розширеної тераси починалися дороги і алеї.
Замок мав дуже сучасне на той час обладнання, скляна стеля почесної зали була
рухомою і приводилася в дію електричним двигуном, а з 1883 року в замку
з’явилося центральне опалення – перша будівля такого типу в Європі. З моменту
відкриття замок був обладнаний гідрантами, які працюють і донині.

Протягом багатьох років замок приймав у своїх стінах
багатьох особистостей, письменників, музикантів, а також королів і королев,
найважливішим з яких вважається візит імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа
в 1896 році, який був дуже вражений красою і багатством будівлі. Варто також
згадати, що 2 000 фігур, вирізьблених на панелях Почесної зали, були створені
140 митцями, які працювали протягом шести місяців, вдень і вночі, а витрати на
будівництво, оздоблення та меблювання Почесної зали досягли в 1911 році 1,5
мільйона золотих леїв, в той час, коли золотий лей був еквівалентний 12 доларам
США. Замок Пелеш зазнав кілька змін, постійно розширюючись, а нинішнього
вигляду споруда набула лише в 1914 році, в рік смерті короля Кароля I. Вітражі замку Пелеш були придбані та встановлені між 1883 та 1914 роками,
більшість з них були привезені зі Швейцарії та Німеччини і датуються 15 та 17
століттями. Замок також має сім терас, прикрашених кам’яними статуями,
фонтанами та декоративними вазами з каррарського мармуру. Підрахунки, зроблені
в той час, показали, що між 1875 і 1914 роками на весь маєток Пелеш було
витрачено близько 16 мільйонів золотих леїв.

У замку 160 кімнат, кілька внутрішніх входів і сходів, а
центральна вежа має не менше 66 метрів заввишки. Окрім Пелеша, до складу маєтку
входять й інші менші будівлі: Пелішор, Вартівня, Економат, Мисливський будинок
Фойшор, Стайні, Електростанція та Вілла Шипот. У 1916-1918 роках у замку Пелеш
мешкали генерал Макенсен та німецькі офіцери, які задовольнялися лише
використанням замку, не дбаючи про нього, але й не змінюючи нічого, навіть
адміністрацію чи персонал. Замок (і маєток) мали особливе значення для історії
Румунії, тут у 1893 році народився майбутній король Кароль II (1930 – 1940), перший король династії, народжений на румунській землі і
перший хрещений у православній релігії, потім, у липні 1921 року, у Фойшор,
народився його син, майбутній король Міхай I, у липні 1931 року
відбулося весілля принцеси Іляни, однієї з сестер Кароля II, а в 1933 році відбулися урочистості з нагоди півстолітнього ювілею
Пелешського замку. До 1948 року будівля була резиденцією королівської сім’ї,
потім був конфіскована комуністичним режимом і в 1953 році став музеєм.

Цікаво, що Пелеш також приваблював подружжя Чаушеску, яке
хотіло облаштувати в замку одну зі своїх протокольних резиденцій. У період з
1975 по 1990 рік Ніколає Чаушеску наказав закрити маєток для відвідувачів,
єдиними особами, допущеними на територію маєтку, були обслуговуючий персонал,
військові та співробітники служби безпеки, а вся територія була оголошена
протокольною зоною. Тільки, знаючи, що сім’я Чаушеску мала звичку наказувати
всілякі знесення і зміни, і беручи до уваги, що через вогкість і брак повітря
балки будівлі атакував грибок, музеєзнавці налякали їх, сказавши, що всередині
замку є грибок, який атакує дерев’яні елементи і є дуже шкідливим для людини.
Обережні, Чаушеску провели в замку лише одну ніч, переночувавши у Фойшорі.

У 1990 році Пелеш і Пелішор були відкриті для
відвідувачів, а в 2006 році румунський уряд оголосив про повернення замку
колишньому королю Румунії Міхаю I, де-факто, датою повернення замку
королівській родині було 20 лютого 2007 року. Замок не був проданий румунській
державі – на той час він оцінювався в 30 мільйонів євро – і залишається
приватною власністю Королівського дому, але перебуває в управлінні Міністерства
культури, яке залишило його в туристичному обігу. Натомість королівська родина
має право на скромну річну орендну плату і право проводити тут кілька
святкувань щороку. Після замку Бран, Пелеш є другим найбільш відвідуваним
замком в країні, відвідувачі можуть насолодитися розширеним туром на першому та
другому поверхах у супроводі багатомовних гідів.