Prima pagină » Румунія-Україна » Відкрий для себе Румунію » Забуті архітектурні перлини Трансільванії – замок Кенді-Кемень

Забуті архітектурні перлини Трансільванії – замок Кенді-Кемень

Христина Манта, 14.03.2021, 05:13

Спокій невеликих порозкиданих селищ, пересічні люди,
чисте повітря, звичаї, але й традиційні харчові продукти перетворили
сьогоднішнє призначення на туристичну атракцію. І потрапивши у Трансільванію,
ви виявите чогось нового. Навколо цих сіл або навіть в самому їх центрі
видніються величезні церкви – справжні укріплені фортеці, зведені в XII
столітті. У цьому відносно невеликому географічному просторі було виявлено
понад 200 таких пам’яток архітектури.

Неподалік
міста Регін, у н.п. Бринковенешть, знаходиться один із 26 середньовічних
замків, з якими повіт Муреш може пишатися
– замок Кенді-Кемень, архітектурна
перлина у стилі ренесансу, на жаль мало відома туристам. Архітектурний
ансамбль був побудований у XV столітті і упродовж часу він досить часто міняв своїх власників. З початку XIV століття
і до 1648 року, коли Георгій Ракоці II подарував замок графу Кемень Яношу, який згодом став принцом, та його нащадкам, можна перелічити приблизно 10 сімей – власників замку.

У минувшині на високій терасі над річкою Муреш височіло римське укріплення (Ala
nova Illiricorum), потім у Середньовіччі (ХІІІ століття) на цьому місці була зведена фортеця,
оточена канавами, що помітні і нині. Здається, ця фортеця була зруйнована
вторгненням монголів у 1242 році. У 1527 році в замку виконуються важливі будівельні роботи. У 1610 році домен належав трансільванському князю Габріелю Бетлену, по тому перейшов у власність Георге Ракоці I. Георгій
Ракоці II, який ступив на
престол Трансільванії в 1648 році, подарував домен, що складався з 5 сіл, полководцю Йоану Кемень. Протягом наступних 3 століть родина Кемень була власником цього маєтку. Йоан Кемень бере участь у битвах у Польщі, де
потрапив у полон татар, але, на щастя, був викуплений. Став князем Трансільванії, але загинув
у битві від
1662 року.

Замок
має квадратний план із внутрішнім двориком та вежами на всіх чотирьох кутах, дві з яких більші
та дві менші. Будівля набула ренесансної форми під час будівельних робіт від 1537
та 1555 рр. Замок був відновлений в 1816 році, тоді коли був доданий до нього великий
бастіон, а також
балкон над входом на кам’яних консолях. У замковому парку знаходиться
Геліконський стіл, здійснений у
1935 році, на згадку про Кунча Аладара, члена літературного гуртка Гелікон. Колись кожного літа біля садового
столу влаштовували заходи гуртка «Гелікон». Теж у парку, знаходяться могили членів
сім’ї.
Вхід до замку здійснюється з
північного боку через мостик, який перетинає рів замку-фортеці. Давні документи свідчать про те,
що колишня фортеця XIII століття, що охоронялася земляними канавами, була укріплена стінами та вежами,
розташованими нижче плато, на якому був зведений
замок.
Вони були знищені під час післявоєнних будівельних робіт. У 1948 році замок був націоналізований, і до 2014 року в
ньому розміщувався Центр нейро-психіатричного відновлення та реабілітації. Наприкінці вересня 2014 року замок повернувся у володіння сім’ї Кемень і з
тих пір чекає на туристів.