Ascultă Live

Ascultă Radio România Internațional Live

Великдень у румунів

Свято Великодня, якому передує Страсний тиждень, зберігає низку зональних диференційованих традицій, але які концентрують у своїй структурі всю духовну значимість події...

Великдень у румунів
Великдень у румунів

, 02.05.2021, 06:26

Свято Великодня, якому передує
Страсний тиждень, зберігає низку
зональних диференційованих традицій,
але які концентрують у своїй структурі
всю духовну значимість події. Дата
Великодня обчислюється по-різному для
православної та католицької культур,
відповідно, цього року йдеться
про різницю в один
місяць між цими двома
подіями. Пояснює Делія Шуйоган,
етнолог Північного університету
Бая-Маре: «Весняне рівнодення
стає загальним елементом для обчислення
дати Великодня у всіх календарях. Ми
маємо юліанський календар, за яким
слідують православні християни, і
григоріанський, якого дотримуються
римо-католики. Між двома календарями
різниця становить 13 днів. Таким чином,
залежно від двох моментів, обчислюється
й дата Повного Місяця. Якщо у православних,
Повний місяць припадає в неділю, то
Великдень відзначається через тиждень.
Теж так обчислюється дата Великодня за
григоріанським календарем, з різницею
в 13 днів, що генерує й переміщення
відповідної дати. Важливо пам’ятати, що
Великдень – це свято, яке стосується
Місяця, а не Сонця, як це відбувається
у випадку з Різдвом. Це, очевидно,
безпосередньо впливає на традиції та
звичаї. Як правило, римо-католицький
Великдень святкується перед православним.»



Страсний тиждень сповнений глибоких
значень. Весь період відзначається
тверезим ставленням до всіх аспектів
суспільного життя, а
мешканці румунських сіл
поважають таку поведінку
без винятку. Сабіна Іспас, директор
Бухарестського інституту
етнографії та фольклору Костянтина
Бреїлою:
«Особливо два дні навантажені символікою
і ритуальними діями і жестами, які були
абсолютно обов’язковими для традиційного
суспільства. Це Великий Четвер, коли
востаннє поминалися мертві. Давним-давно,
в деяких районах південної Румунії, як
свідчать документи XVI століття,
запалювалися вогні біля місць поховання.
Це не палаючий і спалюючий вогонь, але
той, що носить значення світла. Це форма
вираження божественної енергії, яка
повинна проявлятися протягом подій,
які відбуватимуться в наступні дні і
ночі. Це період, коли щовечора, після
заходу сонця, у церквах відправляються
Денії (специфічні богослужіння Страсного
тижня, що складається з 12 Євангелій). У
Страсний четвер, традиційно фарбують
яйця, приносять в жертву пасхальне ягня
і приготовляють Пасху. Це символічне,
алегоричне навантаження всіх цих дій,
що відбувалися в домогосподарствах і
передували Воскресінню Ісуса Христа в
суботу вночі. Страсна п’ятниця – це день
розп’яття Ісуса Христа на Голгофі, це
найпісніший день Великого посту.»





Дуже важливим є вечір з суботи на неділю.
Ніхто не спить, підпалюються вогні в
садах, а опівночі всі повинні бути
присутніми в церкві. До церкви віряни
приносять палаючі білі свічки. Опівночі
всі свічки гасяться. Ще палаюча свічка
символізує відродження Христа. Палаюче
світло, життя, передається людьми від
однієї свічки до іншої. Ці свічки віряни
приносять додому, бо вони захищають
сім’ю цілий рік. Це унікальна картина -
шлях вірян до своїх домогосподарств із
запаленими свічками. Однак свято не
закінчується цією процесією.
У суботу, в традиційному
суспільстві, люди завершували роботу
і готувалися морально, духовно до свята.
Вони не готувалися до розваг, а до зовсім
іншого. Люди готувалися до цієї виняткової
події, збирання пасхального кошика.
Ніколи, традиційно румуни не споживали
жодну страву до її благословення
священником. Отже, і цей
великодній кошик був також формою
благословення всіх продуктів та страв,
що споживалися за святковим великоднім
столом. Центральним елементом
великоднього кошика була писанка.
Забарвлення писанок та приготування
традиційних страв – основні заняття
цього періоду в домогосподарствах
Румунії. Марамуреш (історичний регіон
на півночі Румунії) є одним із найбільш
консервативних районів що стосується
великодніх звичаїв. Сабіна Іспас пояснює:
«Писанка має, звичайно, єврейське
коріння. Не забудьмо, жовту писанку
поміщали в середині єврейської Пасхи,
а поряд ставили гіркі бур’яни.
Традиційно, у нас яйця фарбували у
червоний колір. Радість різних відтінків
жовтого, зеленого, синього та інших, а
також забарвлення яєць, у наші дні, з
все більш дивними мотивами і не має
абсолютно ніякого відношення до специфіки
свята.»




Постити люди перестають лише
у неділю
вранці, після того, як вони
приносять із церкви кошики
із освяченими традиційними стравами. Освячення
кошиків -
дуже красивий ритуал.
Атмосфера перед
церквами вражаюча:
ряди людей несуть покриті
вишитими рушниками кошики,
кожен із яких є ознакою самобутності
цієї нації. Незалежно від того, як його
святкують, Великдень у всіх регіонах
Румунії залишається нагодою для спільної
радості, дуже важливою подією, що об’єднує
членів сільських громад.

Parteneri

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Afilieri RRI

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Furnizori de servicii de difuzare/redifuzare

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company