Будинок-музей Дарваш-Ла Рош
Всього за 20 кілометрів від кордону Румунії з Угорщиною, на відносно однаковій відстані від Відня, Праги чи Бухареста місто Орадя може стати ідеальним романтичним туристичним призначенням.
Христина Манта, 28.08.2022, 11:56
Відоме своїми розкішними будівлями в еклектичному і бароковому стилях, місто Орадя було відкрите й до інших стилів, менш відомих в Румунії початку ХХ століття. Прикладом цього може служити архітектурний стиль Ар-Нуво, який присутній в архітектурі будинків цього міста своєю віденською версією: стилем Сецесіон (Secession).
А останнім часом, одна з таких будівель, представницьких для цього стилю, була частково відновлена і відкрита для публіки. Всього за 20 кілометрів від кордону Румунії з Угорщиною, на відносно однаковій відстані від Відня, Праги чи Бухареста місто може стати ідеальним романтичним туристичним призначенням. Коротка прогулянка по ньому приведе нас до вілли Дарваш-Ла Рош (Darvas-La Roche).
Вона уже відома як символ міста Орадя, будучи спадщиною в стилі ар-нуво і шедевром у стилі геометричної сецесії братів Йожефа і Ласло Ваго, розповідає Анжела Лупша, виконавчий директор Фонду охорони історичних пам’яток Бігорського повіту: «Вони були дуже добре відомі на зламі століть за все, що вони пропонували та будували. Після тривалого реставраційного процесу в період 2018-2020 років, будинок Дарваш-Ла Рош відкрив свої двері в рік пандемії. Йдеться про повну реставрацію будинку, кераміки фасаду, фурнітури, всі вони це будучи елементами ар-нуво, характерні для певної спадщини. Всередині ми знаходимо зали, які були повернуті до попередньої функції, про які, можемо сказати, що були унікально влаштовані, тому що являють собою набіг у час».
Вілла Дарваш-Ла Рош була названа іменем свого першого власника, Імре Дарваша, відмінного підприємця деревообробної промисловості. Його компанія носила назву Деревообробне підприємство Ла Рош і Дарваш, Альфред Ла Рош будучи швейцарським банкіром, акціонером компанії. До речі, на першому поверху будівлі були офіси компанії. Побудована між 1911 і 1912 рр за планами братів архітекторів Ваго Йожефа і Ласло, ця вілла змінила кілька власників та пережила багато негараздів, особливо після Другої світової війни, коли була націоналізована комуністичним режимом, будівлю будучи занедбано, навіть спустошено мешканцями, переселеними там державою. Крім того, велике число членів сім’ї останніх власників загинули в Освенцімі.
Отже, будинок цей був замовлений багатим бізнесменом євреєм Імре Дарвашем, який задумав його як свого роду дуплекс. На першому поверсі були офіси, де чоловіки займалися діловими справами, а другий поверх був призначений для дружин і дітей. Це було в 1910 році. Все було сплановано для того, щоб задовольнити строгість чистих форм, відповідно до архітектури авангардного Відня. Відвідувач проходить по вітальні і відкриває, наприклад, вінтажний буфет, красиво оформлений і виконаний до найдрібніших деталей у стилі того часу, продовжує Анжела Лупша: «Віртуальна подорож продовжується до найменшого місця у буфеті, наприклад, до ящиків, де ви знайдете спеціальні столові прилади для певного меню чи старовинний чайник. Звичайно, прогулянка наша цими приміщеннями на верхньому поверху продовжується в салоні джентльменів, де ми виявляємо їхню пристрасть до тютюну чи інших предметів, якими користувалися джентльмени тієї епохи. Також у жіночому салоні ви побачите флакони для парфумів та інші аксесуари, якими вже на початку століття користувалися в суспільстві. Йдеться про простір, який транспонує нас у часі та пов’язує з усім, що відбувалося в суспільстві в 1910 році. Оскільки Орадя вже була повна старовинних палаців у стилі ар-нуво, суспільство наважувалося показувати та здійснювати певні види діяльності, абсолютно нові для тих часів.»
Протягом комуністичного періоду, багато з оригінальних меблів зникли або були знищені. Інші були знайдені прихованими в інших приміщеннях будинку, особливо у підвалі. Специфічним елементом будівлі є вітражі, які недавно повернулися на їх початкове місце. Приміщення на першому поверсі пропонує всім бажаючим займатися музейною діяльністю приміщення для конференцій, для тимчасових виставок. Те саме стосується підвалу, де проводяться творчі майстерні. Анжела Лупша, виконавчий директор Фонду охорони історичних пам’яток Бігорського повіту: «На першому поверсі вітає відвідувача нова технологія, інтерактивна панель, яка подає йому інформацію про місто Орадя та музей. Потім, якщо у будинку є салон джентльменів та жіночий салон, у нас також є особливе місце, присвячене євреям, які покинули цей будинок в напрямок до Освенциму. Це спальня не в стилі арнуво, але яка належала господарям тих часів. ЇЇ ми зберегли саме в пам’ять про тих, хто більше і не повернувся додому. Йдеться про власників того часу, з надзвичайним фінансовим потенціалом, одним з них будучи Імре Дарваш, єврейський неолог, який хотів, щоб цей будинок розташовувався на двох вулицях, а з тераси будинку можна було побачити синагогу, членом якої він був».
У дитячій кімнаті, на дітей чекає сюрприз на першому поверсі вілли Дарваш-Ла Рош. Їм сподобається десятихвилинна картографічна проекція, за допомогою якої вони відкриють елементи ар-нуво флори та фауни через дитячий сон. Як відомо, діти мріють переплисти моря і бути принцами чи принцесами. Це саме те, що відображено в десятихвилинному показі, який також є навчальним для всього, що означає елементи стилю вілли Дарваш-Ла Рош з міста Орадя.
