18 квітня 2023 року

ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКЕ ТУРНЕ – ​​Президент
Румунії Клаус Йоганніс у
вівторок розпочав офіційний візит до Бразилії, на першому етапі турне по Латинській Америці, який також
включає Чилі та Аргентину. Мета
візитів полягає увідновленні діалогу на високому рівні з цими державами та
представленні позиції Румунії як країни-члена ЄС та НАТО щодо війни, розв’язаної
Росією проти сусідньої України. Візит до Бразилії є першим на рівні глави
держави за останні 23 роки. Клаус Йоганніс сьогодні обговорив з його колегою Луїзом
Інасіо Лулою да Сілвою стадію та перспективу двосторонніх відносин та актуальні
теми на регіональному і міжнародному порядку денному. Головна мета візиту
полягає в динамізації відносин з Бразилією, головним торговельним партнером Румунії
в Латинській Америцію За підсумками зустрічі президенти підписали спільну декларацію. Документ містить зобов’язання двох сторін підвищити рівень
двосторонніх відносин за допомогою інтенсифікованого політичного діалогу та
більш динамічного співробітництва у таких галузях, як торгівля, інвестиції,
промисловість, науково-дослідна діяльність, кібернетична безпека, кліматичні
зміни, стійке сільське господарство, освіта та культура.

Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
Eugen Coroianu, 18.04.2023, 12:01

ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКЕ ТУРНЕ – ​​Президент
Румунії Клаус Йоганніс у
вівторок розпочав офіційний візит до Бразилії, на першому етапі турне по Латинській Америці, який також
включає Чилі та Аргентину. Мета
візитів полягає увідновленні діалогу на високому рівні з цими державами та
представленні позиції Румунії як країни-члена ЄС та НАТО щодо війни, розв’язаної
Росією проти сусідньої України. Візит до Бразилії є першим на рівні глави
держави за останні 23 роки. Клаус Йоганніс сьогодні обговорив з його колегою Луїзом
Інасіо Лулою да Сілвою стадію та перспективу двосторонніх відносин та актуальні
теми на регіональному і міжнародному порядку денному. Головна мета візиту
полягає в динамізації відносин з Бразилією, головним торговельним партнером Румунії
в Латинській Америцію За підсумками зустрічі президенти підписали спільну декларацію. Документ містить зобов’язання двох сторін підвищити рівень
двосторонніх відносин за допомогою інтенсифікованого політичного діалогу та
більш динамічного співробітництва у таких галузях, як торгівля, інвестиції,
промисловість, науково-дослідна діяльність, кібернетична безпека, кліматичні
зміни, стійке сільське господарство, освіта та культура.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Румунський уряд розглядає цього тижня
пропозиції міністерств щодо скорочення бюджетних витрат після того, як
прем’єр-міністр Ніколає Чуке зажадав скорочення видатків через перевищення
прогнозованого дефіциту. Розглядається можливість зменшення витрат на товари
та послуги, поїздки та закупівлі, водночас глава уряду виключив можливість урізання зарплат та видатків на інвестиції. Згідно з міністром фінансів
Адріаном Кичу, очолюване ним міністерство готує і пакет заходів, серед яких і заборону
на одночасне отримання пенсії та зарплати у державному секторі або
заморожування зарплат та працевлаштування у державному секторі. Крім цього
розглядаються можливості поліпшення ситуації з податковими надходженнями,
як на рівні Національного агентства
податкового управління, так і на рівні Митниці, також зазначив міністр фінансів.

ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати обговорили сьогодні
вотум недовіри міністру сільського господарства Петру Даї. Голосування
відбудеться у середу. Парламентарії від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії»
вимагають відставки міністра, якого називають некомпетентним і неспроможним впоратися
з проблемами сільського господарства, а також винним у втраті європейських
коштів для румунських фермерів, які постраждали внаслідок безмитного імпорту української
сільськогосподарської продукції. З іншого боку, Петре Дая стверджує, що
Європейська комісія розглядає можливості виділення нових коштів, на додаток до
тих 10 мільйонів євро, отриманих Румунією у вигляді відшкодування збитків. Нагадаємо, що наприкінці березня, 5 країн – Польща, Словаччина Угорщина,
Румунія та Болгарія – зажадали додаткової допомоги для відшкодування втрат, які
зазнали фермери. Тим часом Польща та Угорщина вирішили заборонити імпорт
зернових з України, а Європейська комісія назвала це рішення неприйнятним.
Пізніше й уряд Словаччини схвалив рішення про запровадження заборони на імпорт
сільськогосподарських товарів з України, а Болгарія повідомила про великі
труднощі фермерів, які не можуть змагатися з цінами на українські зернові,
звільнені від митних зборів у рамках європейської допомоги Україні, яка сильно
постраждала після російського вторгнення.

ЄВРОСОЮЗ -
Європейська комісія розслідує, чи відповідає державна допомога, надана
румунським урядом авіакомпанії Blue Air, правилам Європейського Союзу. По це
було оголошено напередодні. У 2020 році компанія Blue Air отримала допомогу від
влади Румунії для подолання труднощів, спричинених пандемією коронавірусу. З
листопада 2022 року Blue Air припинила свою діяльність, оскільки влада Румунії
тимчасово призупинила дію ліцензії через її фінансову ситуацію. Замість того, щоб
спробувати повернути надану допомогу та реструктуризувати компанію, румунська
держава продовжила допомагати Blue Air, погасивши частину боргів компанії та
перейнявши 75% акцій, що змусило Європейську комісію почати детальне
розслідування.

ЗМІНИ КЛІМАТУ – Європейський парламент у вівторок
значною більшістю голосів прийняв основні елементи амбітного кліматичного плану
Євросоюзу. Серед них: реформа системи торгівлі сертифікатами на викиди, в тому
числі для повітряного та морського секторів, новий інструмент граничного
коригування викидів вуглекислого газу та фонд пом’якшення соціальних наслідків
кліматичних дій. Таким чином, безкоштовні сертифікати для компаній будуть
поступово скасовані і буде створена нова схема для палива з автомобільного
транспорту та для будівель. Для імпорту чавуну, сталі, цементу, алюмінію,
добрив, електроенергії та водню необхідно буде сплатити різницю між ціною вуглецю,
сплаченою в країні виробництва, і ціною сертифікатів на викиди вуглецю. Ці
заходи має офіційно схвалити Європейська рада.