Найбільш очевидним зв'язок між політичним впливом Росії та її енергетичною «зброєю» є в Україні, де під час проросійських режимів не було ніяких «газових воєн»,
Новий антиліберальний популізм об'єднує крайніх лівих і правих в політику обурення і гніву з націоналістичними відтінками, зазначається у звіті відомої румунської неурядової організації «Експерт Форум» під назвою «Популізм 2.0 і відродження альтернативи ліберальній демократії».
Документ показує, що хвиля популізму в Західній Європі і США, що може послабити основи демократичного лібералізму, становить загрозу і для східноєвропейських країн, в тому числі Румунії, для яких Захід завжди був зразком для наслідування. Водночас є ризик зростання привабливості прикладів поганого державного управління в сусідніх з Румунією країнах, - говориться в звіті НУО «Експерт Форум».
Новий популізм є явно антиліберальним і живиться економічними побоюваннями
людей, як наприклад втрата роботи, та міфами про краще минуле. Крім того,
популізм просуває ідею про те, що народне голосування може бути проігноровано
або змінене конституційними, а також економічними законами. Не випадково популізм в країнах Західної Європи обрав для себе основним противником
Європейський Союз, а також утверджену ним економічну інтеграцію і цінності, що
випливають з цього. Відповідне явище почало поширюватися і в Східній Європі, хоча цифри ясно показують, що життєвий
рівень населення цих країн значно зріс після їх вступу до Євросоюзу.
Наприклад у Румунії ВВП зріст в два з половиною рази порівняно з 1989 роком, сягнувши рекордного в історії країни рівня. Експорт зріс в шість разів, а частка промисловості в структурі валового національного продукту є більшою ніж в середньому по Європі. Так само якість послуг значно зросла, наприклад, у сфері транспорту і навіть охорони здоров'я, а запровадження європейських норм призвело до скорочення випадків зловживання та явища корупції.
Відхилення від моделі ліберальної демократії, заснованої на верховенстві закону, поділі державної влади, відповідальності та інституційній рівновазі, в окремих країнах Центральної та Східної Європи відкриває несподівані можливості для російського режиму, незалежно від того чи Кремль стоїть або ні за цими відхиленнями від європейських норм і цінностей. У порівняльному дослідженні в енергетичному секторі зазначається, що у всіх цих країнах вже спостерігається конфлікт між європейською моделлю, яка діє за принципами конкурентоспроможності, прозорості, нетерпимості до корупції і справедливості, та «путінською альтернативою», яка засновується на групах інтересів, договорах, укладених в обхід закону, зловживанні монопольним становищем і ослабленні енергетичної безпеки.
Отілія Ніце, фахівець неурядової організації «Експерт Форум» навела чимало прикладів того, як великі російській компанії, безпосередньо або через дочірні структури, спробували та, в окремих випадках, зуміли здобути монополію в енергетичній сфері, на дуже невигідних умовах для держав, таких як Угорщина та Болгарія. Вона каже, що й Румунії може повторитися подібний сценарій, але в нашому випадку йдеться не про російську, а про китайську компанію довкола будівництва ІІІ і ІV енергоблоків Чернаводської АЕС.
Отілія Ніце: «Був узгоджений зовсім непрозорий протокол і невідомо як фінансуватиметься цей проект. Його вартість коливається від 3 до 6, або навіть 8 мільярдів євро. Напевно знадобиться й державна допомога, але постає запитання: якщо будуть побудовані всі ці енергоблоки, що робитиме держава з виробленою електроенергією, в умовах коли не буде кому продати її на невеликому клаптику території нашої країни.»
Незалежно від того чи дійсно Росія планує послідовно повернути собі вплив у Східній Європі, або просто використовує у власних цілях відхилення від європейських принципів у цих країнах, зростання антилібералізма в східноєвропейських країнах однозначно вигідне Кремлю, зазначається в документі. Вплив Кремля на ці країни має дві форми. Перша - припускає збільшення тиску на політичні рішення в цих державах за допомогою впливу на стратегічні сектори економіки, особливо енергетику. Друга - припускає підкуп політиків, підтримку націонал-популістських, євроскептичних або проросійських партій чи рухів в цих країнах, з тим щоб побічно впливати на національні політичні рішення держав-членів ЄС.
Обидва інструменти використовуються по-різному в залежності від інтересів Москви у відповідних державах, їх історичних відносин з Росією, частки російських інвестицій в економіці відповідної держави або ставлення населення до Кремля. Досить часто ці дві форми взаємодоповнюють одна одну і майже у всіх випадках (за винятком Румунії), енергетичний важіль на сьогоднішній день є головним економічним інструментом Росії.
Автори звіту кажуть, що найбільш очевидним зв'язок між політичним впливом Росії та її енергетичною «зброєю» є в Україні, де під час проросійських режимів не було ніяких «газових воєн», які виникли лише, коли до влади прийшли проєвропейські політичні сили. А єдиним інструментом боротьби Києва з енергетичним шантажем Росії, як показав досвід минулого року, є орієнтація на ринок Європи та реверс всього необхідного газу в Україну через словацьку ГТС, навіть якщо на даний момент це той же російський газ. Адже договори з європейськими партнерами укладаються на абсолютно інших умовах.
Фахівці «Експерт Форум» дійшли висновку, що популізм надає спрощені, але дуже привабливі відповіді на комплексні проблеми, а в громадському просторі позитивні наслідки ліберальної демократі просто ігноруються під тиском «конспіраційних теорій» та ізоляціоністських тенденцій. Таким чином у Центральній та Східній Європі так званій «політиці гніву», що активно використовується популістами, вдається «затінити», наприклад, процвітання країн, які стали членами ЄС, в порівнянні з майже повною відсутністю прогресу в країнах, які не входять до європейського співтовариства, як наприклад Україна та Республіка Молдова.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved