Бухарестський Національний центр танцю нещодавно організував перший культурно-мистецький захід, присвячений французькому артисту румунського походження Ісидору Ізу, засновнику авангардистського напрямку під назвою леттрізм.
Бухарестський Національний центр танцю нещодавно організував перший культурно-мистецький захід, присвячений французькому артисту румунського походження Ісидору Ізу, засновнику авангардистського напрямку під назвою леттрізм. Британська меццо-сопрано Лоре Ліксенберг і французький композитор Фредерік Аккуавіва презентували по одному музичному проекту, натхненному з творчості Ісидора Ізу.
Поет, кінокритик, кінорежисер і артист Ісидор Ізу, який народився у 1925 році в місті Ботошань, а після Другої світової війни емігрував до Франції, досі маловідомий в Румунії. Це й спричинило організаторів, провести цей захід у Бухаресті та продовжити його іншими проектами. Стосовно його проведення в приміщенні Бухарестського Національного центру танцю куратор Ігор Мокану сказав: «Ісидор Ізу, як і будь-який авангардист, як артист у пошуку нового, має і маніфест танцю, і декілька теоретичних текстів про танець. На противагу стрибкам німецького експресіонізму у першому авангарді танцю в 20-30-ті роки, він запропонував хореографію падіння, падаючих тіл. Можливо ми організуємо в нашому танцювальному центрі і щось пов'язане з цим занепокоєнням Ісидора Ізу. Тепер, однак, ми запросили французького композитора, який живе в Берліні і керує сучасним художньо-звуковим простором «La Plaque Tournante/Поворотна плита» у співпраці з британською меццо-сопрано. Йдеться про Фредеріка Аккуавіву та Лоре Ліксенберг. Окрім їх зацікавленості проблемами сучасного мистецтва, звукового або ні, вони є добрими знавцями творчості Ісидора Ізу. Крім того, Фредерік має велику колекцію книг і статей Ізу.»
Захід, присвячений Ісидору Ізу почався з відео-проекції двохвилинного уривку з документального фільму Орсона Уеллса під назвою «Навколо світу в Сен-Жермен-де-Пре». Фільм був знятий паризьким Видавчничим домом Фішбахера у 1955 році і в показаному уривку зняті Ісидор Ізу, Моріс Леметр, Жак Спаканья та Орсон Уеллс.
Сольний виступ меццо-сопрано Лоре Ліксенберг складався з кількох творів, написаних протягом 1947-1984 років. «Ми зробили добірку творів з дуже тривалого періоду часу, з 1945 по 1984 роки. Ми вибрали одну зі своїх перших робіт «Neige/Сніг», яка демонструє геніальність Ізу, котрий перетворив ситуацію, в якій знаходився, на форму, більш ніж на театралізацію. Я представила і кілька його творів з його афористичної системи, або, іншими словами, тихі поеми які припускають жести і участь. Це захоплююча річ з точки зору виконавця, тому що це надзвичайно багатий матеріал, що містить багатство різних звуків. Крім того, мені подобається дисоціація звуку від сенсу. Це дуже приємне відчуття в роті, яке так і називається «good mouth feel/хороше відчуття в роті».»
Ближче до кінця життя Ісидор Ізу дуже наблизився до музики, а друга частина заходу в Бухаресті включила композиції саме цього періоду. Йдеться про Симфонію №4: Ювенал, складену в 2001 році і, яку Фредерік Аккуавіва оркестрував у 2003 році. Французький композитор був знайомий з Ізу в останні 10 років життя останнього. Вони створили разом кілька симфоній, які оркестрував Аккуавіва. Ось як описує Фредерік Аккуавіва музичну творчість Ісидора Ізу: «Він виїхав з Румунії після Другої світової війни і прибув до Парижа в 1945 році. Він створив леттріст-поезію, що представляє собою суміш між поезією і музикою. Тому пізніше дехто може використовувати слово «поезія», але насправді леттріст-поезія є поезією, що використовує не тільки голос, а також рухи і звуки, отримані за допомогою тіла. Це своєрідна «пісня тіла/body sound» і є дуже просунутою, це абсолютно абстрактна поезія. Його музика звучить дещо примітивно, тому що побудована на циклах. Вона дуже дивна. «Ювенал»» є четвертою з п'яти симфоній, над якими ми працювали разом. Цю я оркестрував над голосом тіла, я б сказав, що слухаючи її не знаєш в якому ти часі, в якій країні, і це дійсно цікаво й надзвичайно.»
Композитор Фредерік Аккуавіва вже організував кілька подій в Європі, присвячених Ісидору Ізу і працює над новими проектами: «Ми вже провели кілька виставок, я написав кілька книг про нього. Одну книгу про його гіперграфічні романи я видав разом з Інститутом румунської культури в Стокгольмі. З огляду на те, що ми знаходимося тут, в Національному центрі танцю, мушу сказати, що він створив і фантастичну хореографію, яка щонайменше на 40 років випередила свій час. Тому що те, що він писав в 50-ті роки ви знайдете, наприклад, в сучасному танці 90-тих років у Франції. Зараз я працюю над кількома проектами, передусім над монографією його картин і творів мистецтва. Я сподіваюся, що вона буде опублікована в цьому році видавництвом «Грифон», тією самою, яка опублікувала першу монографію Бринкуша в 50-ті роки.»
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved