Проект " Mnemonics", який представляє Румунію на 16-му випуску Міжнародної архітектурної виставки - на Бієнале ді-Венеція, являє собою дитячий простір, в якому можуть опинитися всі румуни середнього віку.
Ірина Гудане, Ралука Сабеу, Роксана Поп, Ромео Кук, Міхай Георге та Влад Томей ... хотіли побавитись. І тому, що вони пригадали, як вони бавились ...колись в стиснутому просторі між будинками, реалізований ними проект ідеально відповідає цьогорічній темі Венеціанської бієнале: Freespace. Вони представляють і тепер Румунію на цій престижній події. Слід також зазначити, що це вже 16-та Венеціанська бієнале, а тема "Freespace" - є щедрістю духу і тим сенсом людства, що міститься в архітектурі. Проект " Mnemonics", який представляє Румунію на 16-му випуску Міжнародної архітектурної виставки - на Бієнале ді-Венеція, являє собою дитячий простір, в якому можуть опинитися всі румуни середнього віку.
Ірина Петра Гудане, один з учасників проекту, розповіла нам, як потрапив проект Мнемонікс на Бієнале: «Міжнародна архітектурна виставка у Венеції є однією з найбільших подій у світі архітектури, а для Румунії це престижна участь, яка повторюється щороку як на Бієнале мистецтва, так і на Бієнале архітектури. У цьогорічній участі Румунія представляє проект Мнемонікс, дуже дорогий нам, авторам, тому що ми зібрали спогади дитинства і зробили аналіз історії урбанізму і архітектури в Румунії, через колективну пам'ять та спогади кількох поколінь, дітей, дорослих, які виросли в містах, в просторі між будинками, і таким чином, ми відповідаємо на рамкову тему цьогорічного Freespace, вільного простору. Виставка Румунії у Венеції фактично має дв простори. Йдеться про павільйон Румунії у Джардіні делла Бієнале, де ми намагаємося реалізувати сценографію простору між будівлями міст в Румунії, нагадуючи в деякій мірі про тамтешню ситуацію, а інший простір це виставка в галереї Румунського інституту культури в Венеції, набагато менший простір про сходи будинків у будь-якій будівлі міста в Румунії."
Влад Томей приєднався пізніше до проекту, як він розповів нам, прийшовши з іншої сфери: "Що мені здалося незвичайним, що це, насправді, одна з перших виставок, яких я бачу, і яка мені здається простою, легко зрозумілою для багатьох глядачів. Це виставка, спроектована та стилізована як простір між будівлями."
Ми запитали Ірину Петру Гудане, що можуть побачити відвідувачі: «Павільйон був перетворений, має два важливих компоненти, це стіни павільйону, що є дослідженням урбанізму, маємо на увазі фасади будівель, що окреслюють отой простір у нашій пам'яті. Ми проходимо через кілька десятиліть архітектури та аналізуємо розвиток архітектурної мови за допомогою якої ми пояснюємо чому місця виглядають так, і що в цих місцях є елементи, які ми всі пам'ятаємо. Можемо сказати, що ми є провокаторами пам'яті, мнемоніксами того, що ми говоримо Це означає, що відвідувачі можуть увійти в павільйон і матимуть загальне уявлення про містобудування. Вони мають можливість взаємодіяти з цими предметами, поміщаючи їх в часі і просторі, і дуже цікаво те, що ця хронологія, яку ми пропонуємо завершується запитанням про майбутнє, запитання, яке було поставлене дітям в рамках майстер-класів, організованих співробітниками нашої асоціації «Про архітектуру», а потім ми бачимо погляди дітей про майбутні будівлі в Румунії. У своїх малюнках вони зробили це з максимальною уявою та творчістю."
І Влад Томей додав: "Коли я побачив малюнки дітей, у яких закликали їх уявити собі будівлі майбутнього, я спонтанно вирішив, що буду жити в такому будинку, тому що це будинки навколо яких є ігрові майданчики та всілякі абсолютно геніальні та цікаві елементи, які вони придумали з власної ініціативи. Навіть якщо це тема запропонована дитиною, дуже важливо розглядати її як вихідну точку, як перспективу. Що ми можемо зробити, і як ми можемо перетворити громадські простори в майбутньому».
Що стосується виставки Влад Томей додав, що крім фасад ще одним важливим елементом є дитячі ігри: "Важливим елементом є ігри. Про це ми говорили у проектній документації, що, можливо, є найбільш знаковим зображенням просторів. У пам'яті кожного з нас є діти, які граються перед будинком або навколо нього та уявляють собі деякі світи, хоча самі простори порожні ".
Щаслива зустріч, сповнена думок про дитинство та ідею свободи, яку сприймають діти, що граються між будинками, створюючи чарівний простір, де б вони не були.
Корисні сайти
Copyright © . All rights reserved